Зміст
Вступ
Розділ 1 теоретичні аспекти формування матеріально – технічного забезпечення
1.1 Матеріально – технічне забезпечення: його роль в діяльності підприємства. Системи планування матеріальних потреб
1.2 Спеціалізація виробництва і стратегія постачання й використання матеріальних ресурсів на підприємстві. Організація процесу постачання
1.3 Обгрунтування вибору постачальника
1.4 Аналіз моделей оптимальної партії замовлення та управління запасами
Розділ 2 оцінка діючої системи забезпечення та використання матеріальних ресурсів
2.1 Загальна характеристика об‘єкта дослідження
2.2 Аналіз матеріально – технічного забезпечення підприємства
2.3 Утримання та використання запасів матеріальних ресурсів на складі
Розділ 3 розробка логістичної концепції забезпечення та ефективності використання матеріальних ресурсів
3.1 Політика формування матеріальних закупівель та логістична концепція вибору постачальників
3.2 Застосування методів АВС та XYZ для кількісно – якісного аналізу забезпечення й використання матеріальних ресурсів
3.3 Розробка моделі управління запасами
3.4 Оптимізація використання матеріальних ресурсів
Висновки
Список використаної літератури
Переміщення матеріального потоку починається з отримання замовлень від клієнта. Одна із функцій логістики - обробка замовлень, що сприяє просуванню продукції до місця виробництва, тобто потреби виробничої лінії переводяться в потреби замовлення. Агент із закупівель вибирає постачальників, які задовольняють фірму за багатьма параметрами (ціни, доставка, якість продукції). Належно оформлене замовлення на доставку надсилається фірмі-постачальнику. У ньому зазначають обсяг, дату та спосіб доставки. Постачальник обробляє замовлення і готує товар до відвантаження.
Ефективне розміщення замовлення впливає на ефективність усього процесу логістики. Замовлення специфікує кількість продукції та можливі методи Її доставки, з нього починається рух товару каналами розподілу. Контроль за виконанням замовлення здійснюють за даними про кількість одержаної та складованої в будь-який час продукції.
Рух товару, як уже зазначалося, починається з отримання замовлень від клієнтів. Відділ замовлень готує рахунки-фактури та відправляє їх різним підрозділам фірми. Замовлені вироби, яких немає в наявності, записують у заборгованість. На відвантажені вироби виписують відвантажувальну та платіжну документацію. Копії документів залишаються у відповідних підрозділах фірми. І фірма, і споживач мають вигоду, якщо всі ці дії виконуються швидко і сповна. В ідеалі торгові представники надсилають замовлення щовечора, інколи передають по телефону. Відділ замовлень швидко обробляє їх. Товар відвантажують зі складів у найкоротші строки. У мінімальні терміни також оформляються і виставляються рахунки. Для прискорення циклу «замовлення – відвантаження - оформлення рахунку» використовують комп'ютер. Деякі фірми, одержавши замовлення, перевіряють кредитоспроможність клієнта та наявність або відсутність необхідних товарів на складі. Комп'ютер менш як за 15 с видає розпорядження на відвантаження, оформляє рахунок замовника, коригує облікові дані про товарні запаси, оформляє замовлення на виготовлення продукції для поповнення запасів, повідомляє торгового представника про те, що його замовлення виконане і перебуває в дорозі.
Будь-якій фірмі чи будь-якому підприємству доводиться зберігати товар до моменту його продажу. Організовувати зберігання необхідно тому, що цикл виробництва і споживання рідко збігаються. Виробництво багатьох сільськогосподарських товарів є сезонним, хоч попит на них існує постійно. Організація складського зберігання продукції дає змогу уникнути цих суперечностей. Раціональна організація складського господарства безпосередньо впливає на економіку підприємств, оскільки втрати матеріалів під час зберігання, витрати на вантажно-розвантажувальні роботи та складські операції збільшують собівартість продукції.
Потреба у зберіганні товару до моменту його продажу зумовлена:
а) наявністю широкого контингенту споживачів, витратами багатьох видів матеріальних ресурсів;
б) недостатністю складського товарообороту деяких видів продукції виробничо-технічного призначення;
в) збільшенням мінімальних норм транзитного відвантаження, що призводить до зростання запасів засобів виробництва у суспільному господарстві;
г) подальшим розвитком засобів виробництва;
д) впровадженням прогресивних форм обслуговування споживачів з боку постачальницько-збутових організацій;
є) підвищенням техніко-організаційного рівня баз та складів і зниженням завдяки цьому собівартості складських переробок вантажу, що створює реальні можливості для зниження складських націнок та скорочення розриву між транзитними та складськими формами зберігання.
Фірма повинна вирішити питання щодо необхідної для неї кількості пунктів зберігання. Чим більше, таких пунктів, тим швидше можна доставити товар споживачам, однак при цьому зростають витрати. Рішення щодо кількості пунктів зберігання треба приймати, пов'язуючи між собою проблеми сервісу та витрат на розподіл. Одні фірми зберігають частину товарного запасу на самому підприємстві або недалеко від нього, а інші - на складах у різних частинах країни. Фірма може мати власні склади або орендувати місце на складах громадського користування. Можливості контролю значно виші, коли фірма має власні склади. Однак при цьому склади зв'язують капітал, а на потребу змінити місця зберігання фірма не може реагувати достатньо гнучко. З іншого боку, склади громадського користування не тільки стягують платню за орендовані фірмою площі, а й надають додаткові (платні) послуги (огляд, пакування, відвантаження товару, оформлення рахунків-фактур). Користуючись послугами складів громадського користування, фірма має широкий вибір як місць зберігання, так і типів складських приміщень.
Фірми користуються складами тривалого зберігання і транзитними. На складах тривалого зберігання товар перебуває протягом середнього або тривалого відрізка часу. На транзитні склади надходять товари від різних підприємств та постачальників, і їх якомога швидше відвантажують до місць призначення.
Технічна політика в умовах ринкової економіки має бути спрямована на підвищення рівня механізації та автоматизації складських процесів і приведення Їх у відповідність з рівнем розвитку основного виробництва промислових підприємств. Старі багатоповерхові склади з тихохідними вантажопідйомниками та неефективною системою вантажно-розвантажувальних робіт не можуть конкурувати з новими одноповерховими автоматизованими складами, що обладнані сучасними системами вантажопереробки і працюють під контролем центральної ЕОМ. Поряд з автоматизацією складських операцій потрібно: впроваджувати нові види машин та обладнання; підвищеної потужності; використовувати прогресивні будівельні матеріали й конструкції при зведенні об'єктів; удосконалювати об'єкти з урахуванням досягнень вітчизняного та зарубіжного досвіду проектування.
Рішення щодо кількості товарно-матеріальних запасів —ще одна проблема у сфері логістики, яка впливає на задоволення потреб споживачів. Тому тим, хто діє на ринку, хотілося б, щоб фірма мала запаси товару, достатні для негайного виконання усіх замовлень клієнтів. Однак зберігання таких великих запасів для фірми є нерентабельним. У міру підвищення сервісу для клієнтів витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів стрімко зростають. Керівництво має бути обізнаним у тому, достатньо чи недостатньо зростають збут і прибутки, для того щоб виправдати збільшення кількості товарних запасів. Тільки після цього воно може прийняти рішення щодо доцільності замовлення додаткових партій товару і визначити їх кількість.
Для нашого підприємства ПП «Кредо» можна порадити програму «Товарний Баланс», яка дозволяє спланувати закупівлю сировини
і матеріалів безпосередньо під замовлення клієнта або
поточний план. Особливо зручна на підприємствах, які
при виробництві якого-небудь товару або продукту використовують
велику кількість найменувань початкової сировини і матеріалів.
Дозволяє раціонально розподіляти засоби, що поступають, протягом місяця, автоматично визначає наявність залишків на складі і на виробництві.
Суть програми дуже проста. В принципі, можна реалізувати основні процедури програми в середовищі Excel. Схема реалізації наступна:
На склад підприємства поступають різні сировинні компоненти. У готовому продукті їх може бути від 3 до 40. Всі ці компоненти прибуткують з вказівкою їх кількості і вартості. У будь-який момент часу надалі можна прослідкувати, яка кількість даного компоненту і на яку суму знаходиться на складі.
При розробці унікальної ідеї, ми можемо визначити собівартість отриманого продукту, поекспериментувати з обчисленням рентабельності і відпускної ціни на продукт, врахувати втрати на виробництві, які складали приблизно 1%, податки і багато що інше.
Далі, після розробки, ці компоненти списуються з складу і передаються на виробництво. Після цієї процедури на складі залишається різниця між первинним залишком і тією кількістю компонентів, яка було виписано на виробництво.
Перелік графічного матеріалу
Таблиця 1.1 Приклад застосування методу експертних оцінок для ранжування критеріїв оцінки постачальників
Таблиця 1.2 Розрахунок рейтингу постачальника
Таблиця 1.3 АВС – аналіз даних про постачальників
Рис. 1.1 Сумарні витрати системи керування запасами
Рис.1.1 Зміна рівня запасу в часі
Рис.1.3 Точка поновлення замовлення
Рис.2.1 Організаційна структура ПП «Кредо»
Таблиця 2.1 Динаміка абсолютних показників діяльності ПП “Кредо”
Таблиця 2.2 Динаміка відносних показників діяльності ПП “Кредо”
Таблиця 2.3 Забезпечення потреби матеріальних ресурсів договорами і фактичне їх виконання
Таблиця 2.4 Аналіз стану запасів матеріальних ресурсів
Таблиця 2.5 Аналіз використання сталі на випуску дверей
Таблиця 2.6 Розрахунок впливу чинників на випуск виробу Із способом абсолютних різниць
Рис. 2.2 Структурно-логічна схема аналізу чинника матеріаломісткості
Таблиця 2.7 Дані для аналізу матеріаломісткості продукції
Таблиця 2.8 Аналіз чинника матеріаломісткості продукції
Таблиця 2.9 Аналіз показників матеріаломісткості
Таблиця 2.10 Аналіз чинника матеріаломісткості окремих видів продукції
Таблиця 2.11 Аналіз норм витрати матеріальних ресурсів
Таблиця 2.11 Зміна вартості матеріальних ресурсів
Таблиця 2.12 Дані для аналізу чинника прибутку на гривну матеріальних витрат
Таблиця 3.1 Процедура вибору постачальника
Рис. 3.1 Значущість критеріїв в долях одиниці
Рис. 2.3 Розподіл Парето на графіку.
Рис. 3.1 Блок-схема ABC-аналізу
Рис.3.2 Блок-схема XYZ-аналізу
Рис.3.3 Поєднання АВС і XYZ – результатів
Таблиця 3.2 Результати АВС і XYZ-аналізів на ПП «Кредо»
Рис. 2.4 Вирати зберігання
Таблиця 3.3 Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення
Таблиця 3.4 Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення.
Таблиця 3.5 Розрахунок вартості верхньої і нижньої сторони дверей
Таблиця 3.7 Розрахунок зниження витрат, викликане зі зниженням браку заготовок
Таблиця 3.8 Прибуток від виробництва кріпильних скобТаблиця 3.9 Показники, які характеризують рух використання матеріальних ресурсів в ланцюзі: «Закупівель – Виробництво – Збут»
Магістр