Зміст
Вступ
Розділ 1 теоретичні аспекти дослідження і оцінки основних засобів в умовах ринку
1.1 Сутність основних засобів, їх класифікація, структура та відтворення
1.2 Інформаційна та нормативна база дослідження і оцінки основних засобів підприємства
1.3 Методологія оцінки основних засобів на підприємстві
Розділ 2 діюча практика оцінки стану та ефективності використання основних засобів на підприємстві ват «черкаський комбінат хлібопродуктів»
2.1 Організаційно – економічна характеристика ВАТ «Черкаський комбінат хлібопродуктів»
2.2 Оцінка стану, структури та руху основних засобів ВАТ «Черкаський комбінат хлібопродуктів»
1.3 Оцінка ефективності використання основних засобів підприємства
Розділ 3 шляхи підвищення ефективності використання основних засобів підприємства
3.1 Автоматизація аналізу основних засобів, як шлях покращення аналітичної роботи на підприємстві
3.2 Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів за результатами аналізу
3.3 Вдосконалення амортизаційної політики підприємства
Висновки
Список використаної літератури
Однією з найбільш важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва, насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно раціонально використовувати основні фонди і виробничі потужності. Також найважливішим фактором збільшення обсягу виробництва продукції на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними засобами в необхідній кількості та асортиментів і повніше й ефективніше їх використання.
В першому розділі даної дипломної роботи мною було проаналізовано сутність основних засобів, їх видові класифікації, співвідношення і структуру; сутність відтворення основних засобів на підприємстві, надано перелік та характеристику нормативно – довідкової інформації та літературних джерел з даної теми і методику оцінки стану, руху та ефективності використання основних засобів.
В другому розділі мною було проаналізовано ефективність використання основних засобів на підприємстві ВАТ «Черкаський комбінат хлібопродуктів».
ВАТ „Черкаський комбінат хлібопродуктів” за останні 30 років з малопотужної пекарні переросло у механізоване підприємство, обладнане універсальною піччю системи ПХС-25, з потужністю 12,0 тон на добу, де діють механізовані і автоматизовані процеси контролю і регулювання виробництва та не допускається утворення запасів (маневрених резервів) незавершеного виробництва. Випічка хліба на добу складає 8-10 тон.
У 1970-1980 рр. на підприємстві введено в дію нове технологічне і транспортне обладнання. У 1995 році ВАТ „ Черкаський комбінат хлібопродуктів ” з державного підприємства перетворилося у відкрите акціонерне товариство шляхом відкритої підписки на акції. Форма власності з державної перетворилась на колективну.
На підприємстві застосовується лінійна організаційна структура, між елементами якої існують одноканальна взаємодія.
ВАТ „ Черкаський комбінат хлібопродуктів” очолює голова правління. Він виконує керівництво підприємством, тобто представляє підприємство у організаціях та закладах, розпоряджається в межах чинного законодавства засобами, укладає договори тощо.
Оцінка майнового стану фірми дає можливість визначити абсолютні і відносні зміни балансу за певний період, прослідити тенденції їх зміни і визначити структуру фінансових ресурсів фірми.
За даними звітності можна побачити послідовне підвищення доходності підприємства на 567,5 тис.грн. в 2005 році порівняно з 2003 і на 488, 4 тис.грн. у 2005 році порівняно з 2004 роком. При цьому спостерігається також збільшення чистого доходу на 897,7 тис.грн., та на 330 тис.грн. Аналогічна тенденція спостерігається при аналізі динаміки собівартості реалізованої продукції – вона має тенденцію до підвищення на 194,5 тис.грн. та на 550,5 тис.грн. відповідно. Але негативною тенденцією є значне зниження прибутковості підприємства в 2004 році порівняно з 2003 роком та наявність збитків в 2005 році. Це зумовлено наявністю доходів від інших видів діяльності в 2003 році, їх зниження в 2004 і відсутність в 2005 році
Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних коштів до поточних зобов’язань фірми. Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов’язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.
Відповідно до розрахунків видно, що даний коефіцієнт має тенденцію до зменшення, що є досить негативним для фірми. Даний показник є меншим навіть від критичної межі. Це свідчить про те, що фірма не може сплачувати свої поточні зобов’язання.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових коштів і їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов’язань. Він показує, яка частина боргів фірми може бути сплачена негайно. За розрахунками, можна сказати, що даний коефіцієнт має тенденцію до зниження, він є нижчим за критичну межу і свідчить про те, що фірма в разі виникнення критичної ситуації не зможе погасити свої борги.
Коефіцієнт загальної ліквідності, як видно з розрахунків, не досягає критичного значення і має тенденцію до зниження.
Коефіцієнт фінансової автономії розраховується як відношення власного капіталу фірми до підсумку балансу фірми і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність
Як видно з розрахунків, дане підприємство є фінансово нестійким. Встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування фірми (загальна сума капіталу) повинна бути хоча б наполовину сформована за рахунок власних засобів. В даному випадку на початку аналізуємого періоду ми бачимо що власний капітал складає лише 17,2%, а на кінець періоду маємо значну заборгованість, навіть більш за поточну. Це означає, що фірма не лише не має власних коштів, а й ще повинна погасити кредит.
Коефіцієнт фінансової залежності як співвідношення привернутих і власних засобів і характеризується залежність фірми від привернутих засобів. Дані розрахунки говорять про значну залежність від залучених коштів в фінансуванні фірми, а отже й про зростання фінансової залежності від кредитів.
Коефіцієнт фінансового ризику дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він показує, скільки одиниць залучених коштів приходиться на кожну одиницю власних. В даному випадку ми бачимо, що на початок аналізує мого періоду залучені кошти майже в п’ять разів перевищують суму власних коштів. На кінець аналізує мого періоду існує надкритичний стан, коли фірма маючи від’ємний показник власного капіталу має і заборгованість по зобов’язанням.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка – капіталізована. Він розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу. Цей показник може значно варіюватися в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності фірми. Нормальною вважається ситуація, коли коефіцієнт маневреності в динаміці незначно збільшується. Різкий ріст даного коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність фірми. Зв’язано це з тим, що збільшення цього показника можливе або при зростанні власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування. У зв’язку з цим різке збільшення даного показника автоматично викликає зменшення інших показників, наприклад, коефіцієнта фінансової автономії, що приведе до посилення залежності фірми від кредиторів.
Аналізуючи розрахунки, можна зробити висновок, що фірма не лише не може капіталізувати частину власного оборотного капіталу, а й навіть іде зменшення частки власного оборотного капталу в обороті і подальше його зникнення.
Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності фірми, що характеризується швидкістю обігу фінансових ресурсів фірми. Він здійснюється шляхом розрахунку таких показників як: коефіцієнта оборотності активів, коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості, коефіцієнта оборотності матеріальних запасів, коефіцієнта оборотності основних засобів і коефіцієнта оборотності власного капіталу.
Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації) обчислюється як відношення чистої виручки від реалізації продукції до середньорічної величини підсумку балансу фірми і характеризує ефективність використовування фірмою всіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їх залучення. В 2004 році відбулося зниження цього показника, що свідчить про зменшення оборотності активів. На кінець аналізуємого періоду на кожну грошову одиницю активів припадало 0,419 грошових одиниць реалізованої продукції. На початок аналізованого періоду ця цифра складала 0,435 грошових одиниць, відбулося зниження цього показника майже на 4%.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обігу дебіторської заборгованості фірми за аналізований період, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається фірмою.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обігу кредиторської заборгованості фірми за аналізований період, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається фірмі. Відбувається зниження цього показника. На початок аналізованого періоду для оплати наявної заборгованості фірмі потрібно було 0,67 обороту, на кінець – 0,34.
На підприємстві в 2005 році спостерігається збільшення вартості основних засобів, зокрема вартість промислово – виробничих основних фондів зростає на 0,7% або на 22 тис.грн. Це зумовлено збільшенням вартості передаточних пристроїв (на 2 тис.грн. або 40%), машин та обладнання (на 3 тис.грн. або 0,2%), транспортних засобів (на тис.грн. або 22,6 тис.грн.) та інших основних фондів на 10 тис.грн. або 37%. Найбільшу частину в структурі розподілу основних фондів займають машини та обладнання (51,2%), а найменшу – передаточні пристрої (0,2%).
Збільшення промислово - виробничих основних фондів на 22 тис.грн. відбулось під дією їх надходження на 36 тис.грн. (та введення їх в таку саму величину) та вибуття на 14 тис.грн. (в тому числі ліквідовано на 5 тис.грн.). По аналізуємому підприємству активна частина промислово-виробничих основних фондів виросла за звітний період на 3 тис. грн., чи на 0,2%, в тому числі поступило на 13 тис. грн., вибуло на 10 тис. грн., з яких ліквідовано на 5 тис. грн.
Виходячи з того, що коефіцієнти зносу та придатності є узагальнюючими показниками технічного стану основних фондів, можна сказати, що якщо первісна вартість основних засобів збільшилася на 22 тис. грн., то знос їх за час експлуатації збільшився на 27 тис. грн. Це призвело до зростання ступеню зношеності (зменшенню стуреню придатності) основних засобів на 0,5%, що відносно оцінює погіршення їх технічного стану. За аналізуємий період на підприємство поступило на 36 тис. грн. основних фондів і вибуло їх на 14 тис. грн. (в тому числі ліквідовано на 5 тис. грн.).
Вартість основних фондів на протязі періоду збільшувалась майже рівномірно, збільшення було незначне. Найменша вартість основних фондів була в І кв. 2004 року, а найбільша вартість основних фондів була в IV кв. 2005 року. Найбільше підвищення спостерігалося в І кв. 2005 року на 5 тис. грн. в порівняння з IV кв. 2004 року. Найменше збільшення вартості основних фондів спостерігалося в IV кв. 2004 року на 1 тис. грн. в порівнянні з ІІІ кв. 2004 року.
Спостерігається також стійка тенденція підвищення показника фондовіддачі, що є позитивним, оскільки підприємство виробляє більше продукції на 1 гривню основних фондів (0,63 грн. на початок періоду і 0,77 грн. на кінець). Оскільки показник фондоємкості є зворотнім показником до фондовіддачі, то він поступово знижується.
Фондоозброєність праці на протязі цього періоду має визначену тенденцію до зниження що означає, що на 1 працівника в 2004 році припадало 8,21 тис.грн. основних фондів, а на кінець періоду – уже 7,87 тис.грн., що такоє є позитивним і означає, що основні засоби використовуються більш ефективно.
Коефіцієнт інтенсивності має також тенденцію до підвищення з 0,78 до 0,83 відповідно на початку і в кінці періоду, а коефіцієнт екстенсивності не має визначеної тенденції і на протязі періоду суттєво не змінюється.
В роботі було також зроблено факторний аналіз фондовіддачі і фондоозброєності продукції і вплив наступних факторів: структури обладнання, цілоденних простоїв, коефіцієнта змінності, внутрізмінних простоїв, середньогодинного виробітку.
Виручка від реалізації продукції на підприємстві в звітному періоді порівняно з базисним збільшилася з 2069 до 2545 тис. грн., тобто на 476 тис. грн., або на 23 %. Таке збільшення виручки від реалізації продукції відбулося за рахунок росту середньої вартості основних фондів і росту фондовіддачі. При цьому ступінь впливу зазначених факторів на виручку від реалізації продукції підприємства різна : в меншій мірі вплинув перший фактор – середня вартість основних фондів (3% ) і в більшій мірі – другий фактор – фондовіддача ( 97 % ).
Таким чином, зробивши аналіз технічного стану основних засобів ВАТ “ЧКХ”, я можу сформувати наступні шляхи покращення розглянутих показників:
- запровадження та використання нових технологій, які дозволяють
знизити вибуття обладнання;
- використання раціональних пропозицій співробітників, що дозволяють підвищити ступінь зношування обладнання;
- аналіз сезонності робіт, що виключає необгрунтовані простої обладнання;
- постійне вдосконалення системи технічного обслуговування і ремонту обладнання;
пошук і налагодження міцних зв’язків з постачальниками комплектуючих і запасних частин для обладнання.
Також в роботі було обґрунтовано можливі резерви підвищення фондовіддачі продукції, автоматизації обліку та зроблено аналітичні розрахунки щодо купівлі обладнання на підприємстві.
Перелік графічного матеріалу
Таблиця 1.1 Порівняння визначень суті основних засобів (фондів)
Таблиця 1.2 Характеристика нормативно – довідкової інформації, що використовується процесі аналізу основних засобів
Таблиця 1.3 Огляд літературних джерел з дослідження основних засобів
Таблиця 1.4 Характеристики і формули розрахунку показників стану основних засобів
Рис. 1.1 Схема факторної системи фондовіддачі
Рис. 2.1 Структура управління підприємством
Таблиця 2.1 Аналіз техніко – економічних показників діяльності підприємства за 2003-2005 рр.
Таблиця 2.2 Основні показники фінансового стану підприємства
Таблиця 2.3 Наявність і структура основних засобів за 2005 рік.
Таблиця 2.4 Структура розподілу основних фондів в 2005 році
Рис. 2.2 Суктура розподілу основних фондів на початок 2005 року
Рис.2.3 Структура розподілу основних фондів на кінець 2005 року
Таблиця 2.5 Наявність та рух основних фондів в 2005 році
Таблиця 2.6 Аналіз ступеню оновлення, вибуття, приросту, зносу та придатності основних засобів
Таблиця 2.7 Динаміка вартості основних виробничих засобів в 2004 – 2005 роках.
Рис.2.4 Динаміка вартості основних виробничих фондів в 2004 – 2005 роках.
Таблиця 2.8 Показники ефективності використання основних засобів на підприємстві
Таблиця 2.9 Аналіз показників ефективності використання основних засобів
Таблиця 2.10 Динаміка показників фондовіддачі в 2004 – 2005 рр.
Рис. 2.5 Динаміка зміни фондовіддачі по кварталах 2004 – 2005 рр.
Таблиця 2.11 Вихідна інформація для факторного аналізу фондовіддачі в 2005 році
Таблиця 2.12 Результати факторного аналізу фондовіддачі
Таблиця 2.13 Динаміка фондоозброєності праці
Рис. 2.6 Динаміка показників фондоозброєності по кварталах 2004 – 2005 років.
Таблиця 2.14 Аналіз впливу середньої вартості основних фондів на виручку від реалізації.
Таблиця 3.1 Кошторис витрат на утримання автомобіля за 1 поїздку
Таблиця 3.2 Розрахунок фінансових показників проекту за роками його здійснення
Таблиця 3.3.Розрахунок показників фондорентабельності
Таблиця 3.4 Розрахунок зносу основних засобів виробничого обладнання на прикладі цеху 1 ВАТ «ЧКХ»
Магістр