ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ ТА АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ (ID:270903)

ВСТУП Актуальність теми. Сучасні реалії свідчать про наростаючу кризу неплатежів між підприємствами України, що характеризується значними термінами прострочення платежів та змушує шукати додаткові шляхи підвищення конкурентоспроможності на ринку товарів, робіт, послуг, одним з яких виступає дебіторська заборгованість, яка є однією із найвагоміших складових оборотних активів підприємств. Тому для ефективного функціонування підприємства існує необхідність організації правильного облікового відображення та аналізу дебіторської заборгованості, що є запорукою отримання правдивої та об’єктивної інформації для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Вагомий внесок у розробку теоретичних питань, удосконалення методології, організації обліку та аналізу дебіторської заборгованості зробили вітчизняні науковці: А.А. Мазаракі, І.О. Бланк, Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Чижевська, С.Ф. Голов, В.М. Костюченко, Г.Г. Кірейцев, В.П. Завгородній, М.С. Пушкар, Л.О. Лігоненко, Г.В. Нашкерська, І.О. Власова, А.М. Карбовник, С.Л. Береза, І.А. Сікора, К.С. Сурніна, Н. Матицина, Л.К. Сук, а також зарубіжні вчені: Я. В. Соколов, Р. Дамарі, Є. Брігхем, М.Ф. Ван Бреда, М.Р. Метьюс, Глен А. Велш, Деніел Г. Шорт, Керміт Д. Ларсон, Джон Дж. Уайд, Б. Чіапетта, М.Х.Б. Перера, Ж. Рішар, Ван Хорн Джеймс К., Вахович мл. Джон М., Е.С. Хендріксен, С. Хенк, К. Хувер та інші. На сьогоднішній день існує вагомий перелік як нерозв’язаних, так і дискусійних та недостатньо розроблених питань стосовно теорії, методики, організації обліку та аналізу дебіторської заборгованості на підприємствах, що свідчить про актуальність обраної теми дослідження. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо обліку розрахунків з дебіторами та аналізу управління дебіторською заборгованістю підприємства. Для досягнення мети дослідження в роботі поставлені такі завдання: - узагальнити теоретичні положення щодо економічної сутності дебіторської заборгованості підприємства; - висвітлити особливості виникнення та погашення дебіторської заборгованості у вітчизняній та міжнародній практиці ; - узагальнити класифікацію дебіторської заборгованості та запропонувати її удосконалення для цілей бухгалтерського обліку; - проаналізувати нормативно – правові засади облікового забезпечення розрахунків з дебіторами; - висвітлити особливості документального оформлення операцій з обліку розрахунків з дебіторами; - розкрити організацію синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з дебіторами; - висвітлити особливості формування облікової політики підприємства щодо обліку дебіторської заборгованості ; - критично проаналізувати дебіторську заборгованість як фактор підвищення ефективності управління фінансовою діяльністю підприємства; - проаналізувати управління дебіторською заборгованістю; - запропонувати шляхи вдосконалення аналізу управління дебіторською заборгованістю. Об’єкт дослідження - процеси бухгалтерського обліку розрахунків з дебіторами та аналізу управління дебіторською заборгованістю підприємства. Предмет дослідження сукупність теоретичних, методичних, організаційних та практичних питань обліку і аналізу управління дебіторською заборгованістю підприємства. Методи дослідження. Під час написання роботи використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналізу, синтезу, історичного та теоретичного узагальнення і порівняння - для розкриття сутності дебіторської заборгованості як економічної категорії, дослідження становлення поняття дебіторської заборгованості, визначення проблем та тенденцій розвитку обліку дебіторської заборгованості; абстрактно-логічний, причинно-наслідкового зв’язку та системний підхід - при удосконаленні класифікації дебіторської заборгованості, визначенні порядку списання дебіторської заборгованості; комплексний підхід та статистичні методи - для визначення стану та динаміки дебіторської заборгованості на підприємстві; соціологічних досліджень у формі анкетних опитувань - для оцінки стану обліку і аналізу дебіторської заборгованості підприємства та впливу її розмірів на фінансовий стан підприємства; табличні та графічні - для наочного зображення статистичного матеріалу і схематичного подання окремих теоретичних положень роботи; абстрактно-логічні - для формулювання теоретичних висновків і узагальнень. Інформаційну базу дослідження становили законодавчі акти України, національні та міжнародні нормативні документи, що регламентують процес бухгалтерського обліку поточної дебіторської заборгованості, її юридично- правове визнання та методи оцінки, статистичні довідники Державної служби статистики України, звітні та облікові дані досліджуваного підприємства, теоретичні розробки науковців, збірники наукових праць, матеріали наукових конференцій, наукові фахові та періодичні видання. РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВА 1.1.Економічна категорія «дебіторська заборгованість» в обліковому аспекті Еволюція розвитку бухгалтерського обліку з історичної точки зору розглядається для полегшення розуміння сучасного та оцінки перспектив майбутнього. Вивчаючи історію бухгалтерського обліку, науковці по-різному розуміють і трактують методи її вивчення та дослідження. Тому підходи до узагальнення і викладення даних питань були і є різними. Існує невирішена суперечка про те, який обліковий прийом був першим. Більшість авторів і найбільш переконливо О. Бауер називали інвентаризацію, але багато інших (Е. Ієгер, В.Стон, З. Паризинський, І. Максимов, С. Сметанін) вважали контокорент (рахунки розрахунків) [167, с.28]. Перші згадки про рахунки дебіторської заборгованості (контокоренту) можна знайти ще у Біблії під час опису правління царя Соломона, який наполягав на тому, щоб купець рахував, оцінював і записував свої борги. Надзвичайно важливим з точки зору бухгалтерського обліку є те, що покупець повинен був не лише рахувати і записувати свої борги, а й оцінювати їх. Формулювання контокоренту здійснюється з висловлювань царя Соломона, які збереглися у Біблії: «З ким постійно знаходишся у торгових відносинах, рахуй і оцінюй: що даєш і що отримуєш –запиши». Історичні дослідження показали, що спочатку існував рахунок контокоренту, який став прарахунком дебіторської заборгованості, на якому фіксувались не тільки дебіторська заборгованість, але й кредиторська. Це підтверджують іудейські записи, зокрема, Біблія. Вважається, що винахід першого лічильного пристрою (абаки) у Греції став одним з вагомих стрибків у 7 розвитку обліку. З розвитком правових відносин облік у Стародавній Греції набуває правового характеру: було закріплено матеріальну відповідальність конкретних осіб за одержані цінності; підзвітних осіб вибирали тільки із заможних людей, які могли внести велику заставу; нестачу покривали із застави або майна матеріально відповідальної особи, а якщо її було кваліфіковано як розтрату, то стягували в десятикратному розмірі. Розвиток стародавнього бухгалтерського обліку завершився у Стародавньому Римі, облікова система якого опосередковано ввібрала в себе практично усе найкраще, всі переваги та позитивні риси грецької і східної бухгалтерії. Виникнення книг, термінів, які застосовуються в сучасному бухгалтерському обліку (депозит, акцепт, сума, конкуренція, дебітор, кредитор тощо) – це те, що отримала сучасна бухгалтерія завдяки цій країні. В системі облікових регістрів давньоримської бухгалтерії першою книгою була Adversaria, яка була необхідна для щоденних записів фактів господарського життя. А систематичний запис розподілявся за двома кодексами: Codexacceptietexpensi і Codexrationumdomesticorum, в одному наводились лише рахунки грошових коштів та розрахунків, в іншому – всі матеріально-речові рахунки. Оскільки систематичний запис розподілявся між двома кодексами, то цілком вірним є припущення, що Adversaria велася лише для операцій, пов’язаних з рухом коштів та розрахунків [169, с.24]. Появі терміну «дебітор» VI ст. до н.е. ми зобов’язані Давньому Риму, в якому введено такі поняття як «expensilatio» (відмітка кредитора в його кодексі за згодою дебітора, що першим видана останньому певна сума грошей чи грошова цінність) та «acceptilatio» (відмітка, що борг оплачено). Дебітором вважалась особа, якій видана певна сума грошей чи грошова цінність, а дебіторською заборгованістю – видана сума. Першою публікацією на облікову тему та своєрідним проривом у бухгалтерському обліку стала книга Луки Пачолі − «Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відношення», яка, головним чином, була 8 присвячена математиці і водночас містила цілий розділ про подвійну бухгалтерію під назвою − трактат «Про рахунки і записи».