Зразок роботи
ВСТУП
Функціонування сучасних промислових підприємств нашої держави, особливо в період економічної кризи, потребує від керівного персоналу особливої концентрації зусиль на “виживанні” фірми в непростих ринкових умовах. Це в свою чергу вимагає посилення уваги до планування виробничої діяльності підприємства на майбутній період та виваженого підходу до формування виробничої програми і вибору ринкових пріоритетів. Оскільки розробка оптимальної виробничої програми є одним із вирішальних факторів успіху промислового підприємства в ринковому середовищі, надзвичайно важливе значення має дослідження процесу її формування, аналіз основних чинників та передумов виробничого планування, а також вибір методів розрахунку планових показників.
Виробнича програма є інструментом практичної реалізації поставлених підприємством стратегічних і тактичних цілей, засобом втілення основної мети функціонування в ринковому середовищі та фундаментальною основою подальшого планування виробничогосподарської діяльності. Таким чином виробнича програма посідає центральне місце в системі економічного кругообігу, забезпечуючи взаємозв’язок між зовнішнім середовищем функціонування підприємства та його внутрішнім середовищем. Зовнішнє середовище є джерелом формування суспільних потреб, які знаходять своє вираження у вигляді попиту на різні види продукції. Підприємство, виготовляючи суспільно необхідний продукт, отримує грошову винагороду у формі прибутку, який виступає засобом суспільного визнання цінності виготовленого продукту. Отже, завдяки процесу виробництва відбувається збалансування суспільних та корпоративних інтересів. Також зовнішнє середовище виступає джерелом поповнення виробничого потенціалу підприємства виробничими ресурсами
1.СУТНІСТЬ ПЛАНУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
У сучасній ринковій економіці важливою передумовою ефективного використання обмежених виробничих ресурсів і досягнення високих кінцевих результатів є планування діяльності підприємств.
Планування на підприємстві – це процес складання різних планів на підставі сукупності взаємно узгоджених показників його соціально-економічного розвитку з визначенням номенклатури, асортименту й обсягів виробництва продукції, ринків збуту, величини ресурсів і джерел їхнього фінансування, витрат і доходів тощо. Воно зорієнтоване на найкраще використання всіх видів ресурсів і запобігання помилкових дій, які можуть зумовити зниження ефективності господарювання. Планування покликане за можливості заздалегідь враховувати всі зовнішні і внутрішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування підприємства.
Суть планування полягає в розробці та обґрунтуванні цілей, визна-ченні найкращих методів і способів їхнього досягнення при ефективно¬му використанні всіх видів ресурсів, необхідних для виконання поста¬влених завдань і встановлення їх взаємодії.
Сам процес планування проходить чотири етапи:
розробку загальних цілей;
визначення конкретних цілей на даний період із подальшою їхньою деталізацією;
визначення шляхів і способів досягнення цілей;
контроль за процесом досягнення поставлених цілей шляхом зіставлення планових показників із фактичними та коригування цілей.
За умов конкурентного ринку підприємство не може працювати прибутково без ретельно підготовленого плану. Практичний досвід зарубіжних і вітчизняних підприємств переконує, що недооцінювання планування зумовлює істотні економічні витрати, ускладнює діяльність підприємства і погіршує її результати. За умов швидких, нерідко не передбачуваних, змін у середовищі функціонування підприємства планування його діяльності набуває все більшого значення. Зростання ступеня динамічності та невизначеності вимагає пильної уваги керівників і спеціалістів підприємства до розроблення чітких обгрунтованих планів. їхня відсутність є значним свідченням незадовільного управління підприємством. Підсумовуючи викладене, зазначимо, що зараз планування є необхідною передумовою для забезпечення життєдіяльності підприємства та його розвитку.
До процесу планування діяльності підприємств входить багато скла-дових: виробництво і реалізація продукції, її собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами, фінансові результа¬ти роботи, фінансовий стан підприємства, його інвестиційна діяльність. Саме ці складові і є об'єктами планування діяльності підприємств, які розглядаються як єдине ціле і через які розкривається його предмет.
Оскільки планування являє собою процес підготовки рішень про ці¬лі, способи і методи їхнього досягнення шляхом цілеспрямованої порів-няльної оцінки різних альтернативних варіантів, що завжди пов'язано із використанням ресурсів, то саме ресурси підприємства і є більшою мі¬рою предметом планування на підприємстві.
Планування можна розглядати як процес прийняття рішень, який передує майбутнім діям. Результатом планування є прийняття органом управління рішення про те, що, де і яким чином треба зробити. Способи і методи обґрунтування планових рішень є тією ланкою, яка поєднує те-перішнє з майбутнім.
У сучасних умовах у процесі планування широко використовуються різні методи обчислення планових показників, які об'єднані у три уза-гальнюючі групи: екстраполяції, пофакторні та нормативні.
Етапи планування:
1. Визначення цілей планування. Вони стають вирішальними факторами при виборі форми і методів планування.
2. Аналіз проблеми. На цьому етапі визначається вихідна ситуація на момент складання плану і формується кінцева ситуація.
3. Пошук альтернатив. Серед можливих шляхів вирішення проблемної ситуації вибирається найкращий, та розробляються необхідні дії.
4. Прогнозування. Формується уява про розвиток ситуації, яка планується.
5. Оцінка. Проводяться оптимальні розрахунки для вибору найкращої альтернативи.
6. Прийняття планового рішення. Вибирається і оформляється єдине планове рішення.
Магістр