Керівництво і лідерство на підприємстві (ID:927800)

ВСТУП Лідерство це ключовий чинник успіху в більшості професій серед сучасності. Дуже важко уявити успішного продавця в торгівельному залі без навичок притягувати увагу відносно потенційного покупця до товару. Торговий агент не зможе виконати свій обов’язок, якщо не зможе здійснити налагодження довірчого контакту до нового клієнта. Менеджер на зможе стати ефективним керівником, не маючи неформальний вплив на підлеглого. Багато професій повинні вимагати ту або іншу міру відносно лідерства. За останні віки теорія і практика менеджменту вивчала проблему по співвідношенню ефективного управління і лідерства як найбільшу ключову. Будь-який менеджер, турбується за ефективність своєї роботи, і намагається взяти лідерство? Для чого? Що значить стати і бути лідером? Відповідь на вказане питання може дати окремі науки: соціальна психологія, філософія, педагогіка, економіка. Як вважає класичний менеджмент – лідерство являється можливістю вплинути на індивідуума і групу людей, для того, щоб вони працювали і досягали поставлену мету. Лідерство, як і управління – це в я якійсь мірі мистецтво. До цього дня питання відносно лідерства і керівництва дуже актуальне, так як на дане питання ще не отримана чітка і визначена відповідь. Але різні моделі, і теорії, які були розглянуті в моїй роботі, можуть допомогти усвідомити потребу гнучкого підходу для керівництва. Актуальність теми курсової роботи. В даний час існують підприємства, організації і установи, які можуть функціонувати в різні сфері економіки, але чи всі вони процвітають, приносять прибуток і мають сталий дохід. Безперечно: ні. Одне підприємство може мати успіх і інтегрує, намагаючись вийти на світовий ринок, або розширити сферу діяльності, завдяки цьому вона збільшує свій капітал, але існує підприємство, яке занепадає, або ще гірше – стає банкрутом. Головна причина – ефективне і динамічне керівництво, талановиті і вмілі робітники і вірно обраний стиль керівництва. Багато людей вважають, що не має відмінності відносно понять, керівництво, влада і лідерство, при цьому вони вважають, що якщо особа перебуває на керівній посаді, то таким чином, вона буде автоматично мати владу по відношенню до підлеглого і є лідер колективу. Формально, це можна вважати вірним. Але як показує практика, співвідношення вказаних трьох складових частин по управлінському впливу може бути дуже різноманітним, так як воно має складатися завдяки впливу чинників, до якого відноситься тип підприємства, його масштаб, напрям діяльності, місце в ієрархії управління, особиста якість менеджера. Керівник і лідер на підприємстві – не являється одним і тим же. Керівник відносно свого впливу на роботу підлеглого і будує відношення з ним, в першу чергу, маючи використати і покладатися на посадову основу влади джерела, що її живить. Лідерство має грунтуватися більше завдяки процесу соціальної дії, а точніше взаємодія на підприємстві. Основна відмінність від керівництва, лідерство може припустити існування на підприємстві послідовника, а не підлеглого. Людина, що має владу на підприємстві може бути розділена на декілька категорії (три): формальний керівник, неформальний лідер і формальний лідер. Формальний лідер може мати повний набір інструменту впливу, таким чином у нього більше шансів досягнути успіху. Керівництво і лідерство по управлінню підприємством – дану проблему вивчали багато авторів. Провівши аналіз наукових джерел, я хотів би відзначити, що дану тему більш доконало розвинуло і розробили зарубіжні фахівці. Це: Р.Танненбаум, І.Вешлєр,Ф.Маарик,Пітер Друкер,Ф.Фідлео,В.Врумі,Ф.Йєттон, М.Мескон інші. Завдяки даним фахівцям було створені моделі і висунуті теорії, які одержали визнання в світі і зарекомендували себе як правдива і науково – обгрунтована ідея. Українські вчені (Ф.Хміль,В.Лозниця) і інші, також займалися вивчення даного питання і внесли вклад до розвитку теорії лідерства і керівництва. Мета курсової роботи - це теоретично і практично вивчити проблему лідерства і керівництва в менеджменті, розібратися з поняттям і сутністю лідерства, визначити здібності керівника відносно лідерства і сформувати рекомендацію відносно зміни стилю його керівництва. Для того, що досягти поставлену мету потрібно вирішити наступні задачі: - теоретично вивчити поставлену проблему; - провести дослідження відносно вивчення лідерської якості і як вона може вплинути на вибір стилю керівництва; - дати характеристику стилям керівництва; - розглянути основні підходи відносно вивчення лідерства. Об’єкт дослідження в роботі – це підприємство ПрАТ «Юрія». Предмет – особливість лідерства і керівництва по управлінню підприємством. Методо дослідження. Для того, щоб розв’язати дані завдання, досягнути мету, мною були використані наступні методи дослідження: вивчення і аналіз літературних джерел, узагальнення, аналіз і синтез, графічний. Інформаційна база по дослідженню – фінансова звітність досліджуваного підприємства. РОЗДІЛ І. РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ЛІДЕРСТВА І КЕРІВНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ 1.1.Роль і значення лідерства і керівництва на підприємстві Лідерство це унікальний феномен в політичному і суспільному житті, який пов’язаний з тим, щоб здійснити владну функцію. Вона являється неминуча в будь-якому цивілізованому суспільстві і може пронизити будь яку сферу життєдіяльності. Лідерство може згуртувати спільне зусилля людини на протязі певного часу, для того щоб реалізувати загальну мету. Обов’язкова умова лідерства – це існування влади в конкретній формальній і неформальній організації, а також лідерство повинно мати важливе значення для того, щоб розробити метод по ефективному керівництву. Лідерство це специфічний тип по управлінській взаємодії, який засновується на тому, щоб найбільш ефективно поєднати різне джерело влади і спрямувати на те, щоб заохотити людину по досягненню загальної мети. З однієї сторони, лідерство можна розглянути як існування певного набору якості, яка може приписана тим, хто успішно вплине на іншого, з іншої сторони, лідерство являється процесом по наполегливій діяльності по напряму того, що група або організація повинна досягнути свою мету. [9]. Центральна фігура в будь-якій групі, або на підприємстві – це її керівник. Ефективність керівництва повинна бути визначена завдяки «індивідуальному підходу», тобто можливість успішно вирішити основну проблему людського стосунку: вміння відреагувати на непередбачувану поведінку підлеглого, подолати інформаційний «голод» колективу, чітко сформувати вимогу до співробітника, встановити з ним надійний зворотній зв’язок, можливість побачити і відрізнити добре від поганого, правду від неправди, так як людина не завжди вірно може інтерпретувати подію і не завжди може сказати, все що думає. Такий керівник буде намагатися поставити перед собою завдання дати можливість людині більше заробити, отримати задоволеність від своєї роботи, взяти участь по управлінню підприємством, створити умову для того, щоб самостійно вирішити проблему. Дана повага до особистості людини може бути вища ніж сутність гуманізму по управлінню.[9] Багато людей не хочуть помітити, що дані поняття, а мова йде про «лідерство» і «керівництво» відмінні між собою, і думають, що якщо людина працює не керівній посаді, то вона буде автоматично отримувати владу над підлеглим і буде являтися лідером колективу. Формально, це вірно. Але як показує практика, співвідношення складових частин по управлінському впливу може бути дуже різноманітним, так як воно може формуватися завдяки багатьом чинникам, до яких можна віднести тип підприємства, його масштаб, напрям діяльності, місце в ієрархії управління, особисту рису керівника і інше. «Лідерство» як тип управлінської відносини може відрізнятися від терміну «керівництво». Керівництво і лідерство це дві відмінні, але системи, які взаємодоповнюють одна іншу, але кожна з них повинна мати свою функцію характерний вид діяльності, при цьому обидва – це потрібні складові по управлінню в будь – якому підприємстві. [12] Термін «лідер», якщо порівняти з терміном «керівник» - це більш місткий, так як повинен охопити рису особистості як керівника, так і лідера, а це може означати, що керівник, який має задатки лідера, може здійснити вплив на працівника для того, щоб запровадити зміну на підприємстві, вийти на більш вищий, якісно новий рівень. Не жоден керівник може використати лідерство в своїй поведінці. Керівник, який являється продуктивним, може не бути ефективним лідером, і навпаки. А успіх, по управлінню не може компенсувати погане лідерство. Сучасний керівник має здійснити адаптування свого стилю управління по конкретній ситуації, оскільки найбільш ефективний керівник це той, що може повестися по різному, не зважаючи на вимогу реальності. Одна з головних проблем відносно формування творчої здібності сучасного керівника це розвиток його якості лідера і обізнаність відносно мистецтва управління. Саме, творчо- обдарований фахівець може здійснити формування вкрай потрібного нашій державі корпус професійного керівника – лідера, менеджера по виробничій сфері. Як правило, лідер – це керівник, який здатний ефективно вплинути на іншу людину і який буде намагатися співпрацювати з колективом, принаймні з його більшою частиною. Керівник становиться головою підприємства завдяки формалізації відносин в ній (делегація повноваження). Натомість лідером не можна стати без волі підприємства, а завдяки тому, що людина має особистий авторитет, харизму і багато особистих якостей індивіда, в першу чергу – творчу здібність. Керівник підприємства – це людина, яка може бути одночасно і лідером і здійснювати ефективне управління підлеглими. Його мета – вплинути на іншу людину так, щоб працівники підприємства виконували роботу, яка була доручена їм підприємством. Таким чином, лідерство – це можливість людини (менеджер) ефективно вплинути на окрему особистість і групу, спрямувавши його зусилля на те, щоб досягнути мету підприємства. [12]. Пізніше, дослідження відносно сфери лідерства вказували, що ефективність керівництва може відіграти вирішальну роль завдяки додатковому, ситуативному чиннику: потреба і особиста якість підлеглого, характер завдання, вимога і вплив середовища. Крім того, ефективний керівник – лідер з поміж іншого повинен відрізнити певну систему якостей: творча обдарованість, високий рівень інтелекту, харизматичність, ініціативність, впевненість у власній силі. [12]. Сфера впливу по неформально лідеру може вийти за адміністративну межу формального підприємства. Чинник, який повинен визначити можливість по становленню лідера такий: вміння скористатися владним повноваженням, професійна компетентність, організаторська здібність, висока якість моралі, харизматичність і інша якість і можливість. Особливо важлива складова в психологічній структурі лідера – це можливість раціонально використати надану владу. Як показує практика, будь-який чинник не може забезпечити більшу винагороду і користь для підприємства, ніж ефективне лідерство. Лідер потрібен для того, щоб визначити мету і завдання для підприємства, координацію, забезпечити міжособовий контакт з підлеглим і вибрати оптимальний, ефективний шлях по вирішенню тієї або іншої проблеми. Таким чином, підприємство, в якому є явний лідер, може досягти всього набагато швидке, ніж підприємство, в якому лідера нема. Аналіз відносно природи лідерства може підтвердити, що воно може виникнути завдяки певній потребі людини і його об’єднання, який і покликаний задовольнити лідер. Керівник і лідер на підприємстві – поняття не тотожні. Керівник по своєму впливу на роботу підлеглого і будує стосунок з ним, використовуючи посадову основну влади і джерело, що його живлять. Лідерство, як специфічний тип відносини по управлінню має грунтуватися більше на процесі, який має психологічну ді. Даний процес являється набагато складнішим, таким, що повинен вимагати високий рівень взаємозалежності його учасника. На відміну від управління лідерство може припустити існування на підприємстві послідовника, а не підлеглого. Власне відносина «керівник – підлеглий», властива традиційному погляду по управлінню, її можна замінити відносиною «лідер – послідовник» Таким чином, практика не може спостерігати ідеальне додержання даних двох типів відносно по управлінню. Дослідження показує, що велика групу менеджерів в більшості випадків може мати лідерські якості. Але зворотній варіант може зустрітися в реальному житті рідко. Менеджер, який має компетентність, і може здійснити організацію ефективної діяльності формальною групи і прийме на себе управління нею. Неформальний лідер може створити і вести неформальну групу. І тільки формальний лідер, який має мистецтво в ефективному лідерстві, може взяти на себе управління як формальною, так і неформальною групою.[12]. Сучасна теорія менеджменту повинна приділити більшу увагу питанню лідерства на підприємстві. Людина, яка має мету стати лідером, має мати певні якості, які в різні ситуації мають бути різні. Як зазначають вчені, лідерській якості можна здобути, навчаючись. Завдяки вказаним якостям людина може мати авторитет, а співробітник може визнати таку особу лідером. Лідер повинен виконати багато соціальних ролей, кожна з яких повинна вимагати існування конкретного знання, навику. Серед проблем, які можуть перебувати під компетенцією лідера, основні це: твердження і розвиток певного типу організаційної культури; побудувати ефективну комунікацію на підприємстві; сформувати робочу групу і управляти нею; управляти конфліктом; побудувати коаліцію і розвинути партнерські відносини; своєчасно реагувати на динаміку зовнішнього середовища і управляти зміною. Ефективне управління має бути безпосередньо пов’язана з оптимальним використанням ресурсу підприємства під час вирішення насущної проблеми по можливості гідно зустріти вимогу найближчого майбутнього (розрахунок на нове досягнення). Стабільна ситуація по ефективності функціонування підприємства забезпечується завдяки менеджменту не враховуючи відносину по лідерству. Але, якщо мають місце нестабільна умова, постійна готовність до зміни завдяки новим обставинам і запитам, то чи буде ефективна організаційна діяльність все це буде залежати від потенціалі лідерства. Підбивши підсумок, можна відмітити, що технологія керівництва має відповісти виклику ситуації, яка складається, творчо насичити рису будь-якого стилю, що може зробити лідерство ще більш ефективним. При цьому, саме творча спрямованість керівника це основна передумова для його високої якості як лідера.