28950 Лізинг (ID:927802)

ВСТУП Актуальність теми. Лізинг являється відносно новим явищем, який присутній на вітчизняному ринку. Його історія складає не більше 20 років. Завдяки періоду становлення в ринковій економіці, інтерес до лізингу, як до ефективного варіанту по інвестування, різко збільшився, і таким чином, лізинг стає найбільшим динамічно розвинутим сектором в економіці України. Таким чином, лізинг завдяки своїй унікальній економічній суті стимулює економічну і інвестиційну активність підприємництва на будь – якому рівні. На різній стадії реалізації по лізинговому проекту даний вид діяльності може стати найбільш привабливим і вигідним для різного підприємства, не зважаючи на його рід діяльності. Це пов’язується, в першу чергу з можливістю виробити гнучку і прозору систему платежів по лізингу, що пов’язується з всім терміном договору по лізингу, а так само завдяки можливості застосування механізму по прискореній амортизації на об’єкт лізингу. Крім того, за допомогою лізингу може з’явитися можливість використати прибуток від експлуатації по предмету лізингу, як джерело лізингового платежу і можливість викупити, а так само існування великого спектра додаткової лізингової послуги. Актуальність розвитку лізингу в Україні обумовлюється завдяки значному фізичному зношенню виробничого основного фонду, існуванню морально – застарілого обладнання, має місце низька ефективність по його використанню. Дану проблему вирішують повільне і неефективно завдяки відсутності обігових коштів. Роль і значення лізингу були досліджені в працях вітчизняних науковців як: Белікова,Гонта О., Грищенко О, А.Жаворонка, Я.Онищук і інші. По характеристиці лізинг це фінансовий інструмент для того, щоб придбати актив, обладнання, устаткування, транспортний засіб в середньостроковому періоді. Мета роботи – визначити сутність, значення і ефективність лізингу як джерело інвестиційного ресурсу в Україні. Задачі роботи: - дослідження сутності, природи і функції лізингу; - ознайомитися з функціями і видами лізингу; - дослідити нормативну базу, яка регулює питання лізингу; - дослідити стані і тенденцію розвитку лізингу в Україні. - запропонувати рекомендацію відносно активізації лізингу в Україні. Об’єкт роботи – лізинг. Предмет – суспільна відносина, яка може виникнути під час процесу лізингу. Інформаційна база – вітчизняна нормативна – правова база, наукові здобутки вітчизняних фахівців в сфері інвестиційної діяльності. Для того, щоб досягнути поставлену мету і виконати завдання мною були використані методи дослідження: теоретичне узагальнення, систематизація і класифікація, аналіз і синтез, індукція і дедукція. Структура роботи: основна частина роботи складається з трьох розділів. Перший розділ досліджує сутність, природу і функцію лізингу. Другий розділ проводить аналіз розвитку лізингу в Україні. Третій розділ пропонує практичну рекомендацію по активізації лізингу в Україні. РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ЛІЗИНГУ І ЙОГО ОСОБЛИВІСТЬ 1.1 Сутність, природа і функція лізингу В даний час політико – економічна умова господарювання України має ряд негативних події, а саме:послаблений курс національної валюти, ведення війни на території України, договартісні кредити, збільшення податкового навантаження, посилення корупції в провладній структурі. В даній умові підприємство в будь-якій галузі народного господарства дуже важко функціонує, розвивається, а особливо залучає інвестиції в свою діяльність. Доцільне – шукати альтернативне джерело по залученню інвестиції. Один з таких варіантів – це лізинг, це досить нове поняття в українській економіці. Хотів би відмітити, що перша згадка відносно лізингової операції датована в далекому 1066 році, коли Вільгельм Завойовник здійснив оренду корабля, для того, щоб перетнути океан і ввійти на Британський острів. Після цього наступна згадка про лізинг була в 1248 році, даний рік був ознаменований оскільки тим, що відбулося укладення договору по лізингу, коли хрестоносці на правах оренди одержали потрібну амуніцію. [29]. Якщо взяти відносно сучасності, то лізинг почав розвиватися тільки після 1952 р в США, в м.Сан – Франциско, саме в цей час було засноване підприємство «Юнайтед степс лізинг корпорейшн», основна діяльність даного підприємства – це провести операцію по лізингу. Тому батьківщина лізингу вважається США. Якщо взяти нашу державу, то в ній лізинг починає використовуватися тільки в 90-х роках, коли уряд починає використовувати його для того, щоб стимулювати інвестиційну діяльність. [29]. Як і будь – яка інша економічна категорія «лізинг» можуть трактувати по різному. Сам термін «лізинг» йде від англійського слова «to lease»,яке перекладається як «взяти» в оренду. Таблиця 1.1. Основні наукові підходи по трактуванню терміну «лізинг» Автор Лізинг Джерело ЗУ «Про фінансовий лізинг» являється підприємницькою діяльністю, яка спрямовується на те, щоб інвестувати власні або залучені фінансові кошти і має полягати в тому, що лізингодавець надає на визначений строк лізингоодержувачу майно, яке є власністю лізингодавця [5] А.М. Михайлов представляє собою господарську операцію, при якій лізингодавець повинен передати лізингоодержувачу право на те, щоб використати актив, який являється власністю лізингодавця. [19*] Л.В. Недеря, С.В. Павлинчук представляє особливу форму оренди, яка пов’язується з наданням в користування обладнання, іншого матеріального засобу і майна [20] Продовження таблиці 1.1. Ю.В. Никитченко являється формою кредиту, яка може бути надана лізингодавцем лізингоодержувачу у формі майна, що передається в користування, або форма інвестиції в економіку. [21] Українське об’єднання лізингодавців представляє собою підприємницьку діяльність, яка спрямовується на те,щоб інвестувати або залучити фінансові кошти. [34] О.В. Слободянюк, І.В. Степанова являється довгостроковою орендою майна, маючи право викупу в кінці терміну договору [25] Як бачимо, з минулої таблиці існують дуже багато визначень терміну «лізинг». До цього часу нажаль на прийнято загальноприйнятого визначення даної економічної категорії. На мою думку, лізинг – це найбільш ефективний інструмент в інвестиційній діяльності, що повинен дозволити підприємцю в умовах обмеженого фінансового ресурсу користуватися отриманим певним рухомим і нерухомим майном завдяки оплачуваній тимчасовій основі. Основний елемент лізингу – це термін, об’єкт і суб’єкт. Об’єкт лізингу – це будь-яке майно, яке може відноситися до основного засобу, як рухомого, так і нерухомого. Завдяки цьому предмет лізингу може бути наступним: транспорт, техніка, оргтехніка, комп’ютерна програма, складське обладнання, споруда, яка має різне призначення. Вказаний перелік може бути великий і включає різний об’єкт основного засобу. Термін лізингу являється індивідуальним для кожного об’єкту. Його можна встановити завдяки терміну повної амортизації об’єкту лізингу. [15]. За якість суб’єкту лізингу може виступити: [15] лізингодавець – являється підприємницькою структурою, що може передати власне майно по договору для користування; лізингоодержувач – являється суб’єктом господарювання, який повинен завдяки умові договору отримати в тимчасове користування об’єкт лізингу; постачальник / продавець – майна лізингу – являється суб’єктом підприємницької діяльності, що може виготовити майно і продати, яке представляє собою об’єкт лізингу. Як і будь яка інша економічна категорія лізинг має певні функції. Завдяки функціям відбувається розкриття його призначення. Наукова література виділили 4 основні функції лізингу: фінансова, виробнича, інвестиційна і збутова. По наведеним функціям ми можемо бачити, що лізинг повинен мати важливе значення для будь-якої сторони. Лізингодавець повинен мати можливість одержати фінанси за власний основний засіб, а лізингоодержувач – потрібну техніку, споруду, або інший засіб для того, щоб забезпечити і провести безперебійну господарську діяльність. На даний час лізинг в економіці західних держав це ефективний фактор по інвестиційному розвитку, оскільки він забезпечує їх конкурентоздатність на світовому ринку. Його обсяг складає 20 % від усієї світової інвестиційної діяльності. Характерна сучасна риса лізингу – це його тяжіння до промислово стабільно розвинутих держав (США,Японія). За останні часи відбувалася тенденція відносно швидкого збільшення обсягу операцій по лізингу і активне впровадження їх в державах третього світу і країнах середнього рівня. Так, для окремих держав, щорічний приріст угод по лізингу за останні роки складав 30-40%. Лізинг повинен заохочувати інвестицію. Він повинен сприяти економічному зростанню, таким чином, даючи дозвіл підприємству реалізувати широкий спектр нового і існуючого проекту і надавши йому можливість здійснити фінансування свого обладнання. Даний проект може становити широку основу для економічного зростання в будь-якій країні, маючи обмежене джерело фінансування. Лізинг, який являється саме таким засобом, може відкрити шлях до цього проекту. Таким чином, лізинг на даний час це один з найбільш ефективних інструментів по інвестиційній діяльності, завдяки якому може існувати реальна можливість взяти оренду, маючи право на подальший перехід у власність потрібний основний засіб для того, щоб забезпечити ведення господарської діяльності. В нашій державі лізинг формується на початку 90- х років, а в світі набуває поширення в 50-х роках. Функції лізингу: фінансова, виробнича, збутова і інвестиційна. Особливо актуальний лізинг під час економічного спаду і кризи.[11] 1.2 Види і класифікація лізингу Для того, щоб організувати і практично здійснити діяльність по лізингу на практиці потрібно вірно визначити вид лізингу, форму і спосіб по його застосуванню, врахувавши те, що світова практика виробила численний варіант відносин по лізингу. Але на даний час не проведена чітка класифікаційна межа відносно різновидів лізингу, може допускатися стандартне поняття, таке як фінансовий лізинг, капітальний,стандартний. Вітчизняне законодавство, зокрема Закон України «Про фінансовий лізинг» від 11.12.2003 [5] не містить норму, яка б могла закріпити певний від і форму лізингу. Хоча попередня редакція Закону України «Про лізинг» від 16 грудня 1997 року відмічала, що зважаючи на форму здійснення лізинг буває зворотний, пайовий, міжнародний. Завдяки ч.1. ст. 806 ЦК України [2], виділено, що існує «прямий» і «непрямий» лізинг. Тобто, передаючи в лізинг майно, яке належить лізингодавцю, це «прямий «лізинг», а майно, яке спеціально було куплено, для того, щоб передати в лізинг лізингоодержувачу – «непрямий лізинг». Відносини по прямому лізингу мають регулюватися загальним положенням Господарського кодексу і Цивільного кодексу України враховуючи положенням про найм (оренду), а також про відповідний випадок положення про договір купівлі – продажу і положення до договору поставки. Відносина по непрямому лізингу повинна регулюватися завдяки спеціальному нормативно – правовому акту – (Закон України по фінансовий лізинг». [5]. Крім того, завдяки ст..292 ГК України [1], в залежності від особливості по здійсненню операцій по лізингу операційний лізинг ділить на два види – фінансовий і оперативний. По формі здійснення виділяють лізинг: зворотній, пайовий, міжнародний. Податковий кодекс України [3] повинен здійснити поділ по операції лізингу на оперативний і фінансовий лізинг. Один з міжнародно – правових активі на даний час, де здійснюється поділ лізингу на види – це Конвенція відносно міжнародного лізингу, завдяки ст.3, в якій основні види міжнародного лізингу це: фінансовий, оперативний, зворотній, компенсаційній і бартерний,і крім цього інші види лізингу, в залежності від поєднання ознак вказаних видів. Взагалі наукова література віднаходить і інший критерій поділу лізингу, кожен з яких має свою характерну особливість. Серед найбільш вживаного критерію по поділу лізингу, деякі автори виділяють наступні: обсяг зобов’язань лізингодавця, вид платежу по лізингу, суб’єктивний склад, строк користування майном, тип майна, розподіл ризику, територіальна ознака. Всі критерії відносно поділу лізингу дуже важко охопити, але я хотів би зупинитися на найбільш вживаному і який відображається в юридичній літературі. Так, по ступеню окупності і умовою амортизації предмету відбувається поділ на: - оперативний лізинг, який повинен передбачити передання в володіння у користування майно, яке має властиве багаторазове використання на строк, що являється значно менше, ніж термін його можливого використання; - фінансовий лізинг, що повинен передбачити передачу лізингоодержавачу придбаного по замовленню майна в довготривале користування за плату на умові, що визначена в договорі [31]. Фінансовий лізинг – це основний вид лізингу, який використовується в нашій державі. Фінансовий лізинг в свою чергу ділиться на: - класичний – фінансовий лізинг, який має характерний тристоронній характер, а також відшкодовує повну вартість майна. В відповідності до специфікації лізингоодержувача лізингодавець може придбати майно в виробника (продавець, постачальник) і передати його в користування; - зворотній – являється видом фінансового лізингу, який повинен здійснитися як попередньо охарактеризований зворотній лізинг; - роздільний (пайовий), або його ще називають – лізинг, що має додаткове залучення коштів – являється фінансовим лізингом, в якому, як правило може передаватися в користування дорого вартісний об’єкт. У випадку користування даним видом лізингу лізингодавець може купити майно, яке являється предметом по договору не самостійно, а використавши залучені кошти одного або декількох кредиторів. Фактично в такому договорі – кредитор – це інвестор. В даний час найбільшого поширення здобув саме класичний фінансовий лізинг, оскільки це зумовлюється його структурою і перевагою. По ступеню окупності В.М. Малишко здійснює поділ на: - лізинг, що має повну окупність, в якому може мати місце повного відшкодування вартості предмету договору на протязі дії правочину; - лізинг, що має не повну окупність, коли відбувається одержання лізингодавцем тільки окремої частини вартості предмету на протязі терміну дії договору. Під час використання операцій лізингу в даному виді є можливість повторно здати в оренду майно іншому лізингоодержувачу [31]. По умові амортизації О.А.Левченко розрізнив: - лізинг, що має повну амортизацію – правочин лізингу, де термін чинності повинен співпасти зі строком амортизації, повинна відбутися повна (залишкова) виплата вартості об’єкта, переважно присутній опціон лізингоодержувача на те, щоб викупити предмет договору по символічній ціні; - лізинг, що має неповну амортизацію – угода лізингу, в якій здійснюється експлуатація предмету договору на протязі терміну, який менший за строк амортизації [31]. По критерію об’єкту договору К.А.Барташук провів поділ на: - лізинг на рухоме майно – договірна конструкція відносно основного засобу, який прив’язаний до нерухомого об’єкта і може вільно бути переміщений. Як правило предмет такої угоди це обладнання, техніка, устаткування, транспортний засіб. Особливий підвид в такому лізингу – це спеціальний лізинг, в якому повинно мати місце виробництво предметного договору по відповідності до вимогу і специфікації лізингоодержувача, врахувавши те, що після закінчення строку договору він повинен використовуватися самим лізингоодержувачем; - лізинг по нерухомому майну – лізингодавець повинен збудувати або придбати нерухомість по дорученню лізингоодержувача і передати йому в користування (може надавати право на викуп або без такого права) для того, щоб використати його, маючи певну мету (виробництво,комерційна або інша діяльність). Доцільно відмітити те, що законодавство деяких країн не передбачає даний вид лізингу. В свою чергу, даний вид може поділятися на : - промисловий лізинг підприємницької структури, виробничої будівлі і споруди; - лізинг торгівельного, офісного,складського, житлового або іншого приміщення. [31]. В залежності від строку дії договору К.А. Гамбарян здійснює поділ лізингу на: - короткостроковий – строк дії договору – менше півроку; - середньостроковий – до 3 років. - довгостроковий – більше 3 роки. [31]. В залежності від країни перебування основного учасника по лізинговій угоді, лізинг може бути внутрішній і міжнародний. Під час внутрішнього лізингу будь який учасник повинен представляти одну державу, тобто має бути юридичною особою (або громадянином) однієї держави. Якщо місце знаходження лізингодавця і лізингоодержавача це різна держава, то в такому випадку – це міжнародний лізинг. При цьому для держави перебування лізингоодержувача міжнародний лізинг являється імпортним, якщо майно по договору було придбано за кордоном. Тобто майно лізингодавець купує в окремої іноземної компанії і може надати його для того, щоб дане майно використав вітчизняний користувач. Якщо ж майно куплено в країні, де перебуває лізингодавець, то лізинг буде вважатися експортний. Існує прямий міжнародний лізинг, що являє собою угоду, в якій вся операція має здійснюватися між комерційною організацією, (що маж права юридичної особи) з двох різних держав. Зарубіжна практика виділяє ще один різновид міжнародного лізингу – транзитний лізинг, коли лізингодавець, лізингоодержувач і виробник (продавець) знаходяться в різних державах. Тобто коли лізингодавець, наприклад, з однієї держави, бере кредит і купую потрібно майно в іншій країні і надає його лізингоодержувачу, що знаходиться в третій країні. Така транзитна операція контролюється транснаціональної корпорацією і банком, який може мати свою дочірню лізингову фірму, яка має розгалужену мережу філіалів в зарубіжних державах, а також представництва, що здійснюють взаємодію з місцевим лізингоодержувачем. [31]. В залежності від обсягу обслуговування майна, яке може бути надати в лізинг, існує: - чистий лізинг – вид лізингу, де всі зобов’язання по експлуатації, ремонту і страхуванню майна, яке використовується повинен нести лізингоодержувач. Тобто лізингоодержувач має дотриматися правила відносно використання майна (обладнання), зберігати даний об’єкт в робочому стані і після того, як закінчиться термін користування повернути його в належному вигляді враховуючи знос або має купити його. Тобто тут витрата по обслуговуванню не буде включена до лізингового платежу, звідси і така назва – чистий лізинг (чистий платіж); - мокрий лізинг – тобто мається на увазі повний набір сервісних послуг, а саме обов’язкове технічне обслуговування, ремонт, страхування, поставка потрібної сировини. Даний вид лізингу являється досить дорогим, так як лізингодавець витрачає не тільки кошти на технічне обслуговування, але і по бажанню лізингоодержувача може взяти на себе витрати на підготовку кваліфікованого персоналу, маркетингу; - частковий лізинг ( неповний набір послуГ0, що має передбачити заздалегідь узгоджень розподіл функцій відносно технічного обслуговування об’єкта відносно сторін договору; - генеральний лізинг – який може часто використовуватися в зарубіжній практиці і може дозволити під час постійного співробітництва лізингоодержувавача з лізингодавцем укласти спільну угоду відносно надання лізингової лінії, завдяки якій лізингоодержувач може під час потреби взяти додаткове майно (обладнання), не укладаючи для цього кожен раз нову угоду [31]. Даний аспект являється дуже важливим для підприємства, що має неперервний виробничий цикл. Генеральний лізинг може використовуватися тоді коли потрібно терміново здійснити доставку або змінити вже отримане по лізингу майно, а час на те, щоб підготувати і укласти новій контракт не має. Але лізинг може бути певним чином впорядкований і містить декілька перелічених видів. Таким чином, під час сучасних умов господарювання використовується велика кількість видів лізингу і це достатньо складно, оскільки маж формуватися весь механізм ринкових відносин. В даний час український ринок лізингу ще не такий різноманітний і представляється в основному операцією по фінансовому і оперативному лізингу, зворотньому, міжнародному. Подальший розвиток виду лізингу буде залежати, в першу чергу від належного правового забезпечення лізингу в загалом, а також від інвестиційного клімату в країні.