Зразок роботи
ВСТУП
Актуальнiсть теми дослiдження. У сучасному суспiльствi iнтелектуальний капiтал стає основою багатства, оскiльки визначає конкурентоспроможнiсть економiчних систем, виступає ключовим ресурсом їх розвитку, а здатнiсть економiки створювати й ефективно використовувати iнтелектуальний капiтал визначає економiчну силу нацiї та її добробут. Стрiмке посилення впливу iнтелектуального капiталу на економiчний розвиток попри обмеження й термiнологiчнi його протирiччя обумовило появу таких нових економiчних категорiй та концепцiй, як «iнтелектуальний капiтал», «iнтелектуальна економiка» i «суспiльство знань».
Iнтелектуальний капiтал багато в чому визначає можливостi та напрями застосування фiнансового i матерiально-речовинного капiталу й вiдповiдно виступає першоосновою i рушiйною силою становлення нової економiки. Зростання iнтелектуального капiталу й ефективнiсть його використання визначають перспективи розвитку економiки тiєї чи iншої країни. Доказами зазначеного є найбiльшi успiхи в економiцi таких країн (США, Японiя, Францiя, Великобританiя, Швецiя та iн.), що здiйснили значнi iнвестицiї в створення сприятливого середовища для розвитку iнтелектуального капiталу. Зокрема у двадцяти розвинених країнах, де працює 95 % учених свiту, дохiд на душу населення щорiчно зростає на 200 дол., тодi як у всiх iнших країнах – на 10 долл., а також майже 50 % приросту нацiонального доходу США отримано за рахунок пiдвищення рiвня освiти робочої сили. Таким чином, високорозвиненi країни продовжують будувати «суспiльство знань», через вкладення iнвестицiй в знання, що стають прiоритетними напрямами пiдвищення iнтелектуального потенцiалу суспiльства.
Вiдсутнiсть глобальної дiєвої стратегiї розвитку й упровадження результатiв iнтелектуальної дiяльностi в економiку України визначає її сьогоднi як країну третього свiту, що пiдвищує актуальнiсть дослiдження розвитку iнтелектуального капiталу та можливостi переходу до iнтелектуальної економiки. Крiм того загострення економiчної кризи у вiтчизнянiй економiцi та дедалi бiльша залежнiсть вiд iнтелектуального капiталу розвинених держав змушує надавати цим напрямам визначального прiоритету.
Сьогоднi постає гостра необхiднiсть у визначеннi специфiки формування, нарощування, використання iнтелектуального капiталу нацiонального господарства, у розробленнi комплексу засобiв для забезпечення його трансформацiйного впливу на темпи економiчного зростання в державi, конвергентних i суспiльно-економiчних коеволюцiйних процесiв, якi сприятимуть успiшнiй реалiзацiї стратегiї модернiзацiї української економiки.
Вiдсутнiсть сприятливих умов для формування та використання iнтелектуального капiталу в Українi актуалiзує необхiднiсть вимiрювання вартостi iнтелектуального капiталу, виявлення тенденцiй та проблем його розвитку в Українi, удосконалення механiзму формування та використання iнтелектуального капiталу з урахуванням всiх нацiональних особливостей. Усе вищевикладене обумовлює необхiднiсть системного дослiдження теоретичних, методичних i практичних аспектiв функцiонування iнтелектуального капiталу в Українi.
Теоретичнi та прикладнi питання, присвяченi проблемi iнтелектуального капiталу привертали увагу дослiдникiв у рiзнi часи. Серед вiдомих вчених в iсторiї економiчної думки можна назвати: Г. Беккера, Е. Брукiнг, Дж. Гелбрейта, Л. Едвiнсона, Д. Клейна, М. Мелоуна, Дж. Мiнсера, Л. Прусака, Й. Рууса, Т. Саккайя, Д. Саллiвана, К.-Е. Свейбi, Т. Стюарта, Д. Тобiна, Р. Флорiди, Т. Шульца та iнших. Рiзноманiтнi аспекти цiєї проблеми знаходять вiдображення у роботах таких росiйських вчених як: Т. Iльїна, В. Iноземцев, Р. Капелюшнiков, Б. Леонтьєв, Л. Лукiчева, А. Орлов, I. Просвiрiна, С. Скориков та iншi. Вагомий внесок у дослiдження iнтелектуального капiталу зробили такi українськi вченi-економiсти: В. Базилевич, Т. Баулiна, О. Бутнiк-Сiверський, А. Василик, Н. Гавкалова, А. Гапоненко, В. Геєць, О. Грiшнова, А. Жарiнова, Ю. Зайцев, I. Iванюк, О. Кендюхов, О. Коваленко, А. Колот, Н. Маркова, В. Осецький, I. Петрова, I. Радiонова, Л. Федулова, А. Чухно, О. Шкурупiй та iншi.
Нopмaтивнo-iнфopмaцiйнoю бaзoю дocлiджeння є вiтчизнянe тa зapубiжнe зaкoнoдaвcтвo, закони України, постанови Кабiнету Мiнiстрiв України, Укази Президента України та вiдомств, пiдручники та монографiї.
Емпiричну базу виконання дослiдження складають данi державного комiтету статистики України.
Об’єктом дослiдження виступають процеси вiдтворення iнтелектуального капiталу в трансформацiйнiй економiцi.
Предметом дослiдження є iнтелектуальний капiтал в трансформацiйнiй економiцi України.
Мета i завдання дослiдження. Мета даної роботи полягає у комплексному дослiдженнi вiдтворення iнтелектуального капiталу в трансформацiйнiй економiцi України, а також пошук шляхiв його вдосконалення.
Вiдповiдно до поставленої мети поставленi наступнi завдання:
• Визначити еволюцiю економiчних поглядiв на сутнiсть iнтелектуального капiталу;
• Окреслити структуру iнтелектуального капiталу;
• Визначиит економiчнi функцiї iнтелектуального капiталу;
• Дослiдити механiзм вiдтворення iнтелектуального капiталу;
• Окреслити iнституцiйнi засади вiдтворення iнтелектуального капiталу;
• Визначити роль держави в забезпеченнi вiдтворення iнтелектуального капiталу;
• Дослiдити сучaсний стaн iнтелектуального капiталу в Укрaїнi;
• Проаналiзувати шляхи забезпечення розширення i вiдтворення iнтелектуального капiталу в Українi.
Методи дослiдження. Методологiчну основу дослiдження складають сукупнiсть загальнонаукових та спецiальних методiв наукового пiзнання. Основним є загальнонауковий дiалектичний метод, за допомогою якого вiдтворення iнтелектуального капiталу розглядається в єдностi i взаємодiї практичного змiсту та економiчної форми. Використання методу системно-структурного аналiзу дозволило визначити проблематику вiдтворення iнтелектуального капiталу в Українi. Застосування методу порiвняльно-економiчного аналiзу сприяло дослiдженню засад вiдтворення iнтелектуального капiталу.
Наукова новизна та практичне значення отриманих результатiв полягає у пропозицiях розвитку iнтелектуального капiталу в Українi та у напрямах розвитку iнновацiйної дiяльностi.
Апробацiя результатiв дослiдження. Дослiдження автора щодо вiдтворення iнтелектуального капiталу в трансформацiйнiй економiцi може бути використане для участi в конференцiях, круглих столах та публiкацiях.
Cтpуктуpa poбoти. Рoбoтa cклaдaєтьcя зi вcтупу, трьох poздiлiв, якi пoдiлeнi нa 8 пiдpoздiлiв, висновкiв, cпиcку викopиcтaниx джерел та додаткiв. Oбcяг poбoти – 107 cтopiнок. Cпиcoк викopиcтaнoї лiтepaтуpи нaлiчує 95 найменувань.
Магістр