КОНЦЕПТ ЕТИКИ В КОНТЕКСТІ РЕЛІГІЙНИХ І ФІЛОСОФСЬКИХ ТРАДИЦІЙ (античність, Середньовіччя, Ренесанс) (ID:1108966)

Анотація. В статті запропоновано дослідження моралі і моральності як феноменів, які відбивали інтеріоризацію духовного життя людини і структурувалися в систему суспільних поведінкових цінностей. Зіставлення змістовного ланцюга мораль – моральність в стадії їх зародженні в контексті античної філософської думки із подальшими моральними парадигмами християнства сприяє ще одному підтвердженню стратегічної єдності еволюції духовного буття особистості в різних культурних парадигмах і, разом з тим, актуалізує і виявляє самодостатність філософії та релігії як вмістилищ найбільш складних і змістовно насичених сфер духовної культури. Сутність взаємопроникнення і взаємозв’язків моралі як надбання філософської думки і всієї системи релігійних усвідомлень є секулярно-гуманістичною та сакральною іпостасями єдиної за своїм походженням духовної ідеї. Релігійність моралі і моральність релігії як нерозділені сфери в європейському культурному контексті мають різні стадії свого буття: від синкретичної єдності в межах первісної міфології і античної філософії до виокремлення в період Середньовіччя та Ренесансу в теологічну етику з різними по своїй вагомості складовими моралі як самостійного відгалуження філософії та суто богословської етики.