0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Використання політичної метафори в ЗМІ на матеріалах газети Українська правда (ID:1129401)

Тип роботи: дипломна
Сторінок: 40
Рік виконання: 2019
Вартість: 140
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. 5 1.1. Поняття «Політична метафора» 5 1.2. Політична метафора в тексті і контексті 11 1.3. Когнітивні аспекти дослідження метафори 12 1.4. Метафора як засіб маніпулювання у політичному дискурсі 18 РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ МЕТАФОРИ В ГАЗЕТНОМУ ВИДАННІ «УКРАЇНСЬКА ПРАВДА» 24 2.1. Кримінальна метафора 24 2.2. Мілітарна метафора 25 2.3. Театральна метафора 27 2.4. Спортивне та ігрова метафори 29 2.5. Зооморфна метафора 31 2.6. Метафора споріднення 32 2.7. Фізіологічна метафора 34 2.8. Фітоморфна метафора 35 ВИСНОВОК 36 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 38
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність теми. Одним з актуальних напрямів сучасної лінгвістики в Україні є вивчення української політичної комунікації. Політична комунікація – це процес обміну інформацією, в ході якого відбувається передача повідомлень усередині самої політичної сфери, а також від суб’єктів політичної діяльності до адресатів у соціумі. Причини, що викликають інтерес до цієї проблеми, зумовлені екстралінгвальними та власне лінгвістичними чинниками. Екстралінгвальні складові проблеми пов’язані, насамперед, з набуттям Україною нового політичного статусу, з еволюцією у сфері ідеології від тоталітарних часів, через перебудову аж до початку ХХІ століття. Українська політична комунікація ще й досі не була предметом усебічного лінгвістичного наукового аналізу, а досліджувалися лише деякі її фрагменти (наприклад, дослідження політичної риторики Г. М. Яворською, офіційного та альтернативного дискурсів О. В. Зарецьким, параметрів дискурсу І. В. Стецулою, мовної репрезентації образу держави І. Брагою; аналіз ідеологічно забарвлених номінативних одиниць 1990-х років, здійснений Г. Б. Мінчак, дослідження ідеологічного та національно-культурного компонентів дискурсу – Т. В. Весною). У зв’язку з цим перспективним напрямом аналізу такого багатоаспектного явища, яким є політична комунікація, видається дослідження одиниць вторинної номінації, зокрема метафори. Метою роботи я вважаю розгляд політичної метафори на сторінках україномовних газетних видань. Зазначена мета окреслює коло таких завдань:  Проаналізувати наукову літературу;  Визначити поняття політичної метафори;  визначити основні теоретичні засади у підходах до поняття політичної метафорики у структурі сучасної української політичної комунікації;  Простежити використання політичної метафори у засобах ЗМІ. Об’єктом дослідження є метафора як важлива складова сучасної україномовної політичної комунікації. Предметом дослідження є когнітивна структура та функціональні й лінгвокультурологічні характеристики політичних метафор у сфері ЗМІ та публічних виступах українських політиків Матеріал дослідження – публічні виступи українських політиків та журналістів у газеті «Українська правда». Наукова новизна роботи визначається предметом дослідження та поставленою проблемою. Здійснено опис сучасної політичної метафори в газетній комунікації України. Новим є звернення до функціонування метафор у різних за своїми поглядами суб’єктів політичної діяльності в Україні. Практичне значення роботи визначається можливістю застосування результатів дисертаційного дослідження у викладанні нормативних курсів “Лексикологія”, “Стилістика”, спецкурсу “Мова засобів масової інформації”, у спецкурсах та спецсемінарах, присвячених розгляду новітніх напрямків сучасного мовознавства. Методи дослідження. Відповідно до завдань і матеріалу дослідження в роботі комплексно застосовано такі методи, методики та прийоми вивчення політичних метафор: описовий (прийоми лінгвістичного спостереження й узагальнення), метод компонентного аналізу (зокрема, аналізу словникових дефініцій), метод концептуального аналізу (методика моделювання), контекстуального аналізу, статистичного аналізу, контент-аналізу. Методологічною основою дослідження є концептуальна теорія метафори Дж. Лакоффа та М. Джонсона та її сучасні модифікації (зокрема, дескрипторна теорія метафори А. М. Баранова та Ю. М. Караулова), а також положення дискурсивного аналізу, лінгвокультурології, соціолінгвістики. Структура роботи. Робота складається зі вступу, 2-х розділів, висновку та списку використаної літератури (40 найменувань).