Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Вивчивши комунікативні параметри подкастів різних типів, зокрема спортивних, ми дійшли таких висновків.
1. Розкрито поняття подкасту, історію виникнення та його різновиди. Встановлено, що подкастинг як спосіб поширення медіафайлів виник близько 20 років тому, коли блогери вперше розмістили в Інтернеті аудіофайли з примітками замість звичних до того текстових записів. Зауважено, що зусиллями багатьох фахівців було створено технологію подкастингу, який швидко набув популярності, насамперед, завдяки розвитку інформаційних технологій та мобільного Інтернету. Підкреслено, що термін «подкаст» тлумачиться у двох значеннях: як окремий аудіо- чи відеофайл або регулярно оновлювана серія таких файлів, а також як специфічний усний жанр мас-медіа. Виявлено, що до характерних особливостей, притаманних подкастам, відносяться: розміщення в Інтернеті індивідуальних подкастів користувачів; створення кожним автором особистої зони подкасту, що сприяє організації обговорення змісту подкасту в Мережі; модерацію особистої зони, яку здійснює творець подкасту; розміщення повідомлень у процесі обговорення особливостей подкасту в хронологічній послідовності; їхню доступність. Зазначено, що подкасти класифікують за різними критеріями: за жанровими різновидами, за формою, змістом, функцією, тематичною спрямованістю, за рівнем професіоналізму авторів, за способами створення відображення, за тривалістю тощо.
2. Охарактеризовано інтерактивність як ключову характеристику подкастів. Доведено, що ключовою характеристикою подкастів є інтерактивність, сутність якої полягає у взаємодії адресанта й адресата в конкретній ситуацій за допомогою вербальних і невербальних засобів мовного коду. Під час комунікації учасники спілкування не лише надсилають інформацію, а й постійно її приймають, тобто здійснюють зворотний зв’язок. Підкреслено, що активізація подкастів значною мірою зумовлена такими особливостями цього формату, як інтимність, емоційна залученість аудиторії, свобода жанру, повільність. Все це сприяє створенню близьких стосунків між аудиторією та творцями контенту, а відтак – впливає на лояльність аудиторії та формує спільноту навколо медіа. Зазначено, що з метою розширення спільноти подкасту слід вміло використовувати соціальні мережі.
3. Здійснено порівняння подкасту з інтерв’ю та іншими типами контенту в медіа. З’ясовано основні відмінності між інтерв’ю та подкастами, які полягають в тому, що подкаст, на відміну від інтерв’ю, не обмежується одним форматом і може включати інтерв’ю з гостями подкасту, монологи ведучого, дискусії між кількома учасниками. Зазначено, що подкасти не обмежені ефірним часом, мають свою специфічну аудиторію, яка підписується на певний подкаст; подкастер, на відміну від інтерв’юера, є більш відкритим, розкутим, ставить неформальні питання, не боїться обговорювати особисті теми, завдяки чому стає ближчим до аудиторії. Нарешті, подкасти є більш інтерактивними, ніж інтерв’ю, оскільки ведучі взаємодіють з аудиторією через соціальні мережі або спеціальні платформи, приймаючи запитання від слухачів та обговорюючи їх у наступних епізодах, а іноді й у прямому ефірі. Подкасти виходять серійно, а не разово як інтерв’ю.
4. Проаналізовано функціонально-стильовий та жанровий розвиток українськомовних подкастів. Доведено, що в Україні ринок подкастів лише починає формуватись, його дослідження проводиться недостатньо глибоко. Встановлено, що найбільший приріст подкастів спостерігався у 2022 році. Зазначено, що українські автори змогли напрацювати досить широкий жанровий і форматний каталог подкастів, а стан вітчизняної сфери подкастів певною мірою розкривають дослідження «Megogo Audio» та «Суспільного». Зауважено, що в нашій країні існує чимало платформ, на яких можна вибрати подкаст до смаку: YouTube Music, Apple Podcasts, Spotify, Megogo тощо. Проаналізовано діяльність провідних вітчизняних медіа, виявлено, що подкасти, створені в них, характеризуються абсолютним домінуванням у них певних жанрів, зокрема, бесіди-монологу, бесіди-діалогу, інтерв’ю. Зауважено, що серед інших жанрів можна відзначити: огляд, коментар, репортаж, портретний нарис, а останнім часом поширення набувають документальні проєкти, які часто мають формат серіалів.
5. Досліджено тематико-форматний синкретизм українськомовних подкастів. Розкрито тематичне різнобарв’я вітчизняних подкастів. Зазначено, що основною темою є підступне вторгнення росії в Україну, разом із тим, затребуваними залишаються теми мистецтва і літератури, історії, психології, здоров’я, музики та ін. Виявлено, що дуже широкою є тематика вітчизняних подкастів про мистецтво й культуру, кіно, здоров’я, стосунки й саморозвиток, що втілюються у різних форматах.
6. Виявлено комунікативні особливості українськомовних подкастів воєнної та спортивної тематики. Підкреслено, що жахливі злочини військових росії на території України викликали значні психологічні проблеми українців, висвітленню яких присвячено чимало українських подкастів, призначених для підтримки психологічного стану населення. Визначено найпривабливіші для любителів спорту спортивні проєкти в Україні, підкреслено, що крім пізнавально-розважальної функції ці подкасти дають можливість створювати спільноти вболівальників, клуби за інтересами навколо певних видів спорту. Розглянуто найбільш популярні подкасти про футбол, легку атлетику, теніс, біатлон, підкреслено, що особливо продуктивно створюють спортивні подкасти на «Megogo» і «Суспільному». Зазначено, що, крім подкастів про професіональний спорт в Україні створюють проєкти, присвячені аматорам. Здійснено порівняння мовного наповнення військових і спортивних подкастів, унаслідок якого встановлено, що лексика перших насичена неологізмами, професіоналізмами, емоційною забарвленістю, а лексика других характеризується експресивністю, зумовленою спортивним азартом, змагальністю.
