Зразок роботи
Медіатекст, на відміну від інших видів тексту, — це твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації. Суть медіатексту — конкретна інформація, що виражена мовленням з метою впливу на громадську думку, переконання. За медіатекстом стоїть мовна особистість журналіста, його світосприйняття, інтелектуальний рівень, когнітивна здатність [44].
Медіатексти мають універсальні риси: слово, звук, візуальність (кінокадри, фото, відеосюжети). Традиційно їх поділяють на радіо-, теле-, газетні та інтернет-тексти [44].
Медіатекст набуває відразу двох принципових властивостей. Перша – журналістський текст є мовленням відірваним від мовця,тому відразу втрачає зв'язок з джерелом походження. А тому він позбавлений можливості додаткових роз’яснень і доповнень, які б забезпечили адекватне сприйняття його адресатом комунікації. Друга властивість – на відміну від міжособистісної усної комунікації, кількість адресатів у медіатексту розширюється до невизначеної кількості. Тобто авторське розуміння тексту перетворюється на одну з численних можливих інтерпретацій [20].
Журналістський текст несе в собі особливий вид інформації – журналістську інформацію. Вона характеризується комплексом властивостей, що викликають певні типи реакцій на публікації. Таких типів зафіксовано три...
*****
Проблему мовних маніпуляцій сьогодні досліджує багато вчених. А. Данилова визначає мовне маніпулювання як «прихований мовний вплив на адресата, що навмисне вводить його в оману стосовно змісту чи задуму мовлення, який здійснюється на трьох рівнях: індивідуальному, груповому й масовому. Визначальним фактором і, відповідно, інтенціональним підґрунтям маніпулювання є некритичне сприйняття інформації адресатом» [2, с. 12]. Мовознавець Н. Петрова розглядає феномен мовленнєвої агресії як форму «мовленнєвої поведінки, націленої на образу чи навмисне завдання шкоди людині, групі людей, організації чи суспільству взагалі» [21]. В окрему галузь науки виділяється медіалінгвістика – наука, яка (за визначенням проф. Т.Г. Добросклонської) вивчає функціонування мови у сфері масових комунікацій [14].
Сугестивні текстові технології впливу можна розподілити на три групи:
1. Лінгвістичні. Сюди відносять стилістичні прийоми та виразні засоби мови, які сприяють створенню комічного ефекту, нагнітанню страху, відображенню чуток тощо.
2. Квазілінгвістичні – розмір та колористику шрифту, а також особливості розташування тексту у друкованому виданні. Квазілінгвістичні засоби маніпулятивного впливу сприймаються читачем за рахунок зорового каналу сприйняття і допомагають авторові газетного повідомлення імпліцитно виразити свою оцінку теми повідомлення та його об’єкту.
3. Нелінгвістичні. У цю групу належать невербальні елементи смислового простору медіатексту: фотографії, графіки, схеми, таблиці, колажі, малюнки, тощо.
******
ТСН повідомили: «Електроблокада Криму: активісти залишили у темряві окупований півострів», а також інші матеріали на цю тему прикрашали заголовки «Енергоармагедон у Криму: активісти обіцяють продовжувати блокування ремонту повалених електроопор», «Кримський блекаут: всі подробиці загострення ситуації у Чаплинці». Знову яскрава гра на психології сприйняття дисфемізмів «блокада», «блекаут»...
Магістр