0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Особливості висвітлення міжнародної проблематики на українському телебаченні (ID:254310)

Тип роботи: магістерська
Сторінок: 94
Рік виконання: 2017
Вартість: 300
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………...3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НОВИННОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ………………………………………………..............6 1.1. Стан вивчення новинної журналістики……………………….........6 1.2. Характеристика новинного телепростору України………………12 1.3. Специфіка міжнародної новинної інформації на вітчизняному телебаченні……………………………………………………………….27 Висновки до розділу 1……………………………………………………38 РОЗДІЛ 2. ВИСВІТЛЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ НА УКРАЇНСЬКОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ…………………………………….41 2.1. Наповнення ранкових інформаційних випусків в Україні………41 2.2. Міжнародні новини у вечірньому ефірі України………………….47 2.3. Аналітичні новинні програми на вітчизняних телеканалах……..52 Висновки до розділу 2………………………………………………….58 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИСВІТЛЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ НА УКРАЇНСЬКОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ…………………………………………………………...61 Висновки до розділу 3…………………………………………………..76 ВИСНОВКИ……………………………………………………………..79 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….84
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВИСНОВКИ Дослідивши особливості висвітлення міжнародної проблематики на українському телебаченні, ми дійшли таких висновків. 1. Телевізійна новина – це відібрана, впорядкована і втілена в певну форму соціально важлива інформація про факти, події, явища, що спеціально розрахована на сприймання зором і слухом. За своєю суттю телевізійна новина є аудіовізуальним відображенням дійсності, в основі якого поєднані слово і зображення. Комунікативної ефективності новин можливо досягнути за умови дотримання методичних вимог, суть яких полягає в тому, що новина має містити оригінальні, небанальні відомості, нові знання, ідеї, цінності, про які ще не знає глядач; має бути доступною, містити соціогуманістичні цінності, вагомі відомості, що відповідають українським національним потребам. 2. Рушійним стимулом у звертанні аудиторії до новинних повідомлень є її морально-духовні, пізнавально-освітні інтереси. Знання інтересів аудиторії і вміння зробити об’єктивно важливу інформацію суб’єктивно необхідною становить суттєву умову ефективного впливу новин на реципієнтів. Недотримання хоч би однієї із схарактеризованих вимог позбавляє новинне повідомлення потрібної національно-гуманістичної насиченості, надто обмежує спектр очікувань глядачів. До основних стандартів новинної журналістики належать: інформаційність, оперативність, актуальність, суспільна значущість, правдивість, фактологічна точність, стислість, лаконізм, простота, зрозумілість, декодованість. 3. Канал «24 ТБ» орієнтований на глядачів, які бажають знати найсвіжіші новини, як своєї країни, так і всього світу. Відмінною особливістю «5 каналу» є щогодинні випуски новин і студійні інформаційно-аналітичні ток-шоу. Новини на «Інтері» характеризуютья оперативністю, об’єктивністю, якістю. Постійно діючі корпункти в США, Великій Британії, Німеччині та Росії працюють для випусків «Подробиць». «Телевізійна служба новин» («ТСН») – щоденна програма новин каналу «1+1». Окрім випусків новин редакція «ТСН» також створює телетаблоїд «ТСН. Особливе» та недільну аналітичну програму «ТСН. Тиждень». Міжнародна версія «Студія 1+1» «1+1 International» орієнтована на представників українських діаспор, а також наших співвітчизників, які перебувають за кордоном. Відмінною рисою телеканалу «112 Україна» є не лише мовлення в режимі non stop, але й можливість появи в прямому ефірі ведучого для подання якого-небудь термінового повідомлення. Мовна сітка новинного каналу надає можливість глядачам дізнаватися про усі події в країні та світі першими, і при цьому вони ще самі можуть брати участь в обговоренні. 4. На сьогодні вигляд української інформаційної телепрограми зазнав значних змін: новини прикрасили спецефектами і музикою, додали кліпового монтажу, емоційності у тексти, практичних експериментів та реквізиту у стендапи. Обладнання, з якого щодня транслюють програми, стало якіснішим, з’явилися цілі віртуальні студії, утім на якості контенту це в основному не позначилося. Дещо змінилася тематика та власне подача інформації – від офіційно-ділової ближче до розмовної. Поряд з класичним інформаційним та рідкісним на нинішньому етапі інформаційно-аналітичним мовленням, сьогодні розважально-інформаційне телебачення є, мабуть, найпоширенішим типом інформаційної програми в Україні. За таких умов журналістам важливо розуміти, що як би не хотілося розважити глядача, але форма все одно не може переважати над змістом. 5. Визначаючи відмінності ранкового новинного випуску від денного та вечірнього, слід зазначити, що головне завдання ранкової команди – не перевантажити глядачів негативом, інформуючи, зарядити гарним настроєм. Часто головна тема дня починає розвиватися уже з перших ранкових випусків. Цікаві повідомлення підхоплюють денні та вечірні новини – і до основного випуску формують повну картину дня. Наповнення ранкових інформаційних випусків характеризується тим, що повідомлення міжнародної тематики становлять основу випусків (понад 70 %). 6. Порівнявши змістове наповнення ранкових міжнародних новин на українських телеканалах «1+1» та «Інтер» у грудні 2016 року, можемо констатувати про значно вищу увагу до міжнародної інформації з боку каналу «Інтер». Важливо також підкреслити, що значна частина цієї інформації потрапляє у програми від власних кореспондентів. 7. Аналіз критеріїв відбору міжнародної інформації на українських телеканалах показав, що редактори з міжнародної тематики радше за все оберуть те, що безпосередньо торкається України. Усе інше (якщо тільки це не сенсація або не скандал) вважається нецікавим і «далеким». Таким чином, новини з далеких регіонів світу залишаються в тіні: Африка, Південна Америка, Азія (за винятком Китаю і певною мірою Казахстану), Близького Сходу. Стосовно новин з країн ближнього зарубіжжя, то найбільш привабливою для телеканалів є, мабуть, Польща як країна, що найактивніше сприяє європейським амбіціям України, а Чехія, Угорщина, Словаччина побоюються псувати стосунки з РФ. Щодо Росії, то переважно обираються негативні новини для цієї країни. 8. Дослідження співвідношення українських і міжнародних новин у вечірніх вітчизняних новинних програмах у період з 30 листопада до 5 грудня 2016 року ми здійснили на п’ятьох найбільш рейтингових каналах України: «Інтер», «1+1», «ICTV», «Новий канал», «СТБ» та по одній програмі на кожний. Дані співвідношення ми виразили у формі процентного відношення українських новин до міжнародних. В результаті ми отримали такі цифри: «Новий канал»: українські події – 61 %; міжнародні події – 39 %; «Інтер» (54 і 46 %); «1+1» (89 і 11%); «ICTV» (78 % і 22 %); «СТБ» (80 і 20 %). Отже, телеканал «Інтер» опинився на першому місці за кількістю висвітлення міжнародних подій у новинах. Прийнятні результати у «Нового каналу». Усі інші майже ігнорують світове життя. 9. Аналіз змістового наповнення інформаційно-аналітичних програм «ТСН-Тиждень» («1+1») та «Подробиці тижня» («Інтер») показав, що співпадання тем висвітлення двох каналів є незначним. Переважну більшість зарубіжних новин редакції обирають, виходячи із їх причетності до українських реалій. Тому часто закордонна інформація переплітається з внутрішньою. На наш погляд, якщо у щоденних випусках новин доречно відокремлювати внутрішні новини від міжнародних за допомогою блоків, то в аналітичних програмах таке «змішування» є цілком логічним. Адже українського глядача дуже цікавить, як наші проблеми вирішуються за кордоном. 10. На жаль, міжнародна журналістика в Україні переживає не найкращі часи. Коли держава перебуває в центрі міжнародної уваги й потребує інформації про стратегічно важливі для себе речі, у ЗМІ досі припускаються прикрих, а іноді й небезпечних помилок. Однією з головних причин такої ситуації експерти називають журналістську освіту. Переважна більшість фахівців схильна до спеціальної підготовки журналістів-міжнародників. Проаналізувавши різні точки зору фахівців на проблему освіти журналістів, ми вважаємо, що для вітчизняних ЗМІ потрібно все-таки окремо готувати журналістів-міжнародників, які добре розуміються на питаннях міжнародного права, міжнародних відносин, історії та культури зарубіжних країн. І, зрозуміло – пристойно володіють іноземними мовами. 11. Якщо деякі українські журналісти-міжнародники припускаються прикрих помилок унаслідок своєї некомпетентності, то їх російські колеги є «взірцем» неприхованої агресії проти України в оглядах міжнародних новин, в яких вдаються до найбрудніших технологій при висвітленні українських новин, зокрема подій на Сході України. Зомбуванням свого населення Кремль не обмежується: він залучає всі можливі засоби впливу для переконання у своїй «правоті» весь світ. Внаслідок цього агресивного інформаційно-психологічного впливу зазнало не тільки українське суспільство, громадяни країн пострадянського простору, а й, не в останню чергу, населення США, країн ЄС. На жаль, низька професійність новинної журналістики в Україні призвела до ситуації, коли світові медіа значну частину інформації про війну в Україні отримують із російських джерел. Фахівцями-експертами, що коментують події у західних медіа, часто є дослідники, котрі насправді мало компетентні щодо України. 12. Для вдосконалення висвітлення міжнародних новин велике значення має формування та реалізація державної інформаційної політики, насамперед щодо протидії руйнівному інформаційному впливу РФ в умовах розв'язаної нею гібридної війни. Тому було введено в дію Доктрину інформаційної безпеки України, завданнями якої є: захист українського суспільства від агресивного впливу деструктивної пропаганди, передусім з боку РФ, спрямованої на пропаганду війни, розпалювання національної і релігійної ворожнечі, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення суверенітету і територіальної цілісності України; розбудова системи іномовлення України та забезпечення наявності іншомовного українського каналу в кабельних мережах та в супутниковому мовленні за межами України; формування позитивного іміджу України у світі, донесення оперативної, достовірної і об'єктивної інформації про події в Україні до міжнародної спільноти. 13. З метою вдосконалення сучасних методів збору і поширення інформації вітчизняними засобами масової інформації необхідно застосувати на практиці новітні навички комунікації, започатковані провідними світовими системами мас-медіа. При цьому мова інформаційного повідомлення має бути доступною, зрозумілою, простою і точною, а стиль – лаконічним, зорієнтованим на розмовний варіант літературної мови та нейтральну лексику.