Надзвичайні новини (ID:254421)

ВИСНОВКИ Дослідивши інформаційно-змістовні й емоційно-тематичні особливості новин у програмі «Надзвичайні новини» телеканалу «ICTV», ми дійшли таких висновків. 1. Новина як ключовий складник інформаційної журналістики, усієї соціально-комунікативної системи світу є структуротворчим елементом світогляду сучасної особистості. Кількість і якість новинної продукції, що визначаються професіоналізмом учасників комунікативного процесу, формують інформаційну компетентність людини, яка впливає на щоденний процес прийняття рішень. Медіаглобалізація породила багаторівневий комплекс проблем, які пов’язані з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій та конвергентною трансформацією традиційної журналістики. 2. До основних стандартів новинної журналістики слід віднести: інформаційність, оперативність, актуальність, суспільну значущість, правдивість, фактологічну точність, стислість, лаконізм, простоту, зрозумілість, декодованість. 3. Контент, який нині відіграє найбільшу роль в українських телевізійних новинах, можна поділити на такі категорії: надзвичайні події (ДТП, нещасні випадки, катастрофи), репортажі про знедолених простих людей (побутові проблеми, суперечки, свавілля ЖЕКів, погана якість продуктів, знедолені діти, які потребують грошей на лікування тощо) і кримінальна хроніка. Вітчизняні новини перевантажені хронікою злочинів і катастроф, «жовтизною», характеризуються подачею повідомлень у жанрі скандалу, сенсації, шоу та заплутаністю у порядку виходу сюжетів. 4. Новинний телепростір України є вельми проблемним. Тому для вирішення цих проблем важливим дійовим механізмом повинно стати визначення у відповідній нормативній базі ролі, завдань і відповідальності за інформаційний продукт, який створюють медіа, незалежно від того, яким воно є, – державним, комунальним чи приватним, та налагодження дієвого контролю за дотриманням законодавства з боку держави. 5. Телеканал «ІСТУ» особливу увагу приділяє новинному контенту: у своїй сітці мовлення він нещодавно випускав у прямому ефірі аж 8 новинних програм: програми економічного спрямування на каналі «Ділові факти» та «Економічний інтерес» (з 2014 р. перестали виходити в ефір); «Факти. Ранок», «Факти. День», «Факти. Вечір»; «Факти тижня з Оксаною Соколовою». Останню програму змінили «Факти тижня. 100 хвилин з Соколовою». 6. «Надзвичайні новини» – новинна програма на каналі «ICTV», що виходить у будні двічі на день одразу після програми «Факти»: о 9.15 та о 19.25. Це такий собі кримінально-надзвичайний додаток до класичних новин. Ведучі програми (К. Стогній, В. Сенник, а знедавна й О. Стеценко) не просто розповідають про резонансні події кримінального і стихійного характеру, але й аналізують те, що сталося. «Надзвичайні новини. Підсумки» – підсумкова програма «Надзвичайних новин» за тиждень. В ефір виходить щосуботи о 19.00. Канал володіє контактами та налагодженими зв'язками з правоохоронними органами практично усіх країн, саме тому творча група проекту однією з перших дізнається, що сталося у світі, й має унікальну можливість першою розповідати про найбільш резонансні події. 7. Програма «Надзвичайних новин» налагодила зворотний зв'язок з телеглядачами через Інтернет. Якщо у когось виникла ситуація, яка може зацікавити редакцію «Надзвичайних новин», з’явилася потреба отримати допомогу або консультацію, він має змогу залишити повідомлення на сайті https://nnovosti.info/message.html. До речі, з початку поточного року до редакції надійшло 1946 звернень, 1556 з яких було опрацьовано журналістами програми. 8. Змістовий аналіз програм кінця квітня 2017 року показав, що в них переважають повідомлення про ДТП, вбивства, суїцид, нещасні випадки, стихійні лиха. Тільки за один день відбулися стрілянина у нічному клубі в Переяславі-Хмельницькому, вбивство таксиста на трасі Львів-Київ, розбійний напад на чоловіка і затримання банди грабіжників на Житомирщині, цинічне вбивство пенсіонерки на Одещині й підпал її квартири, пожежі на Рівненщині та Черкащині, в яких загинули троє дітей, падіння дев’ятирічного хлопчика у відкритий каналізаційний люк у Запоріжжі, що призвело до каліцтва дитини, небезпечні «забави» зі зброєю, що ледве не призвели до загибелі дівчини, тощо. Який вплив на глядача справляє цей потік негативу? Такі новини його лякають і змушують замислитися, як самому не потрапити у халепу. У багатьох матеріалах телеглядачі отримують професійні й дійсно цінні поради на кшталт «Як не стати жертвою пограбування?», «Як убезпечити себе від шахраїв?», «Як уберегти своїх дітей від свавілля горе-педагогів?», «Як уберегтися від пожежі?», «Що треба знати про межі оборони?», «Як не стати жертвою» тощо. Особливо корисними є матеріали, в яких детально аналізується «анатомія» тієї чи іншої надзвичайної події («Доступні ліки», «Україна: аптечні ризики», «Як не стати жертвою пограбування?» та ін.). 9. Крім інформаційної та просвітницької функцій, програма ставить за мету з’ясування істини та пошук справедливості, на що спрямовані журналістські розслідування. Зокрема, завдяки розслідуванню журналістів «Надзвичайних новин» було відновлено справу про (можливу) помилку медиків, унаслідок якої помер пацієнт після ДТП. Після таких передач різко зростає кількість звернень до редакції з проханнями допомогти у тій чи іншій справі. Отже, можна стверджувати про дієвість цієї програми. 10. Найчастіше журналісти українського телепростору припускаються таких помилок: надмір сюжетів з елементами насильства в одному інформаційному випуску; послідовність епізодів, які містять елементи насильства; неетичне ставлення до постраждалих, підсудних, осіб, які мають відношення до злочину; подавання тільки фактів, відсутність наслідкових сюжетів; невмотивоване використання звукових ефектів, відеоряду; застосування принципу «трупокілометрів» та ін. 11. На нашу думку, надзвичайні новини у будь-якому разі потрібно транслювати, адже вони – складова загального інформаційного потоку. Проте необхідно дуже обережно підходити до кожного сюжету, до кожної особи, про яку йдеться в матеріалі, пам’ятаючи, що назвати людину злочинцем може тільки суд, а журналіст має використовувати термін «підозрюваний». Особливу тактовність треба виявляти, коли у надзвичайних подіях фігурують іноземці або представники нацменшин. Крім того, при зборі інформації, під час інтерв’ю із постраждалими, журналістам потрібно уникати «прийомів погіршення наслідків травми». Для нейтралізації негативного впливу сюжетів «Надзвичайних новин» варто, на наш погляд, перенести трансляцію програми на пізніший час, як це практикується в більшості розвинутих країн.