Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Проаналізувавши специфіку та відмінності між суспільним і комерційним телебаченням на прикладі телеканалів: «UA:Перший» і «1+1», ми дійшли таких висновків.
1. Фахові й літературні джерела з теорії та історії телебачення ми проаналізували, умовно поділивши їх на дослідження теоретичного характеру, історичні праці, що стосуються технічного розвитку українського телебачення, мистецтвознавчі роботи, що характеризують естетичний вплив телевізійної інформації на свідомість телеглядачів, роботи, які мають політологічний характер, що досліджують розвиток українського телебачення в контексті демократизації українського суспільства, мемуарну літературу, присвячену становленню вітчизняного телебачення, специфіці його діяльності.
2. Після проголошення незалежності України в 1991 р. розпочалася реструктуризація державного телебачення, що позначилася виникненням недержавних теле- і радіокомпаній, формуванням програмного заповнення українського телепростору. У зв’язку з цим завдання подальшого розвитку української державності та демократії, формування національної свідомості українського народу висували перед телебаченням нові вимоги.
3. Першим українським комерційним телеканалом в Україні став «Тоніс» (нині – «Прямий»), створений у 1989 р., у 1992 р. з’явився «ICTV», потім – декілька приватних каналів у Києві, Харкові, Львові. На початку 1997 р. у телевізійному інформаційному просторі склалася принципово нова ситуація: на загальнонаціональних каналах господарями стали незалежні один від одного мовники: «Інтер», «Студія 1+1», «ІСТV». У 1990–2000-х роках стрімко збільшує обсяги ринок телевізійної реклами, адже вперше після тоталітарного застою телеканали отримали змогу заробляти, продаючи ефірний час. Однак комерціалізація телевізійного ринку не призвела до різнобарв’я телевізійної продукції, оскільки телебачення не змогло вибороти свою незалежність від власників джерел фінансування (держави, приватних осіб, груп осіб), а отже, і телевізійні журналісти не здобули незалежності у висловлюванні власних поглядів на події.
4. Проаналізувавши основні етапи розвитку суспільного мовлення в Україні, які були дуже не простими, ми дійшли висновку, що йому мають бути притаманні такі основні риси: мовлення на всій території країни (стовід¬соткове технічне покриття); відповідність загальним смакам та інте-ресам більшості громадян і принципова незалежність від бізнесових та політичних груп; безпосередня й кількісно значуща участь глядачів у фінансуванні суспільного ТБ; широкий зворотний зв’язок із суспільством (через абонентів та об’єднання громадян); політика каналу, спрямована на розвиток загальнонаціональної ідентичності, консолідацію та гуманізацію суспільства, підвищення його культурного та освітнього рівня; приділення особливої уваги проблемам меншин у суспільстві; високий рейтинг (конкурентоспромож¬ність із комерційними каналами, якість та привабливість продукції, боротьба за якість, а не за кількість програм).
5. Окремим телеканалом «1+1» став 1 січня 1997 року, коли відбувся перехід «Студії 1+1» з УТ-1 на канал УТ-2 в якості самостійного мовника. Створена на «1+1» телевізійна служба новин (ТСН) декларує в числі пріоритетів «показ реальних новин для реальних людей». У сітці мовлення з’являється низка нових авторських програм: «Табу», «Пісня року», «Бомба», «ПроСпорт», «Проти ночі». Гідне місце в ефірі зайняли «Післямова», «Телеманія», «Пятий кут». Канал вважається одним із перших, хто започаткував в Україні ток-шоу. У квітні 1997 року на «1+1» починає виходити нова тригодинна програма «Сніданок з 1+1», яка виходить дотепер. 2007 року стартував проект «Телевізійна служба новин» («ТСН»), який став беззаперечним лідером новинного сегмента, програмою, якій довіряють мільйони українців.
6. «1+1» став першим каналом, який зробив пріоритетним власне виробництво серіалів. Також телеканал показує улюблені комедійні серіали студії «Квартал 95», програми «Вечірній квартал», «Київ вечірній», «Розсміши коміка», «Ліга сміху», активно створює продукти власного виробництва, серед яких – «Світ навиворіт», шоу «Інспектор Фреймут. Міста», «Весілля наосліп» та ін. Телеканал задає тон не тільки у виробництві оригінального контенту, але й у адаптації іноземних форматів ( «Танці з зірками», «Голос країни», «Голос. Діти», «Міняю жінку», «4 весілля», «Поверніть мені красу», «Пекельна кухня» та ін.).
7. За результатами 2017 року «1+1» є лідером телеперегляду по основних комерційних аудиторіях, як в середньому за добу, так і в праймі. Частка «1+1» за комерційною аудиторією каналу 18-54 вся Україна в 2017 році склала 11,5 %, рейтинг – 1,8 %. За аудиторією 18-54 50К+ канал також утримує першість з часткою 10,0 % і рейтингом 1,4 %. «1+1» є беззаперечним лідером прайму з часткою 12,9 % і рейтингом 4,1 % за аудиторією 18-54 вся Україна і часткою 11,4 % і рейтингом 3,4 % за аудиторією 18-54 50К +.
8. Телеканал «UA:Перший» став першим загальнонаціональним українським суспільним телеканалом у структурі НСТУ, який запрацював з 7 квітня 2015 року. Телеканал прийшов на заміну державному телебаченню, що мовило під логотипами УТ (1951-1991 рр.), УТ-1 (1991-1998 рр.), та Перший національний (1998-2015 рр.). Із прийняттям Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» логотип Першого Національного замінено на логотип суспільного мовника («UA:Перший»).
9. З перших років функціонування телеканалу «UA: Перший» стали помітними позитивні зрушення в контенті суспільного мовника, були запущені нові телепроекти. Найбільш рейтинговими програмами «UA: Першого» є інформаційно-аналітичні та розважальні. на відміну від просвітніх. У своїй діяльності «UA: Перший» керується редакційним статутом, розробленим НСТУ. Згідно з ним при виготовленні програм усіх напрямів мовлення (інформаційного, суспільно-політичного, просвітницького та розважального) та поширенні їх на своїх платформах необхідно дотримуватися журналістських стандартів точності, достовірності, оперативності, повноти, неупередженості, збалансованості та відокремлення фактів від коментарів, авторських суджень і припущень. Пріоритетність стандартів для кожного з напрямів обумовлена формою і змістом їхнього контенту.
10. Було здійснено порівняльний контент-аналіз телеканалів «1+1» та «UA:Перший» по висвітленню подій у Донецькій і Луганській областях, Криму, релігійної тематики, дотримання основних стандартів телеканалами, особливостей подачі політичних новин тощо.
11. Процес конвергенції телебачення, який характеризує сьогоднішній ринок ЗМІ, буде розширюватись і поглиблюватись надалі, оскільки в цьому зацікавлені власники, які прагнуть розширити територію впливу з найменшими витратами. Підтвердженням цього є задекларована керівництвом каналу «1+1» мета – «стати бізнесом». У планах телеканалу «1+1» на майбутнє продовжити акцентувати роботу на трьох напрямках – інформація, розважальні проекти та серіали, при цьому постійно збільшуючи частку вітчизняного продукту, активізувати боротьбу з піратством, яке останнім часом досягло величезних розмірів.
12. Анексія Криму, війна на Сході України, економічні проблеми суттєво вплинули на наповнення телепрограм. Значно зменшилась кількість розважальних програм і менш сатиричним став гумор. Проте розважальність на телеекранах не щезне доті, поки існуватиме попит на них. Насамперед, це стосується комерційних каналів.
13. Перші позитивні зрушення в діяльності Суспільного ТБ вже відчутні. Зокрема, на «UA:Першому» створюються програми найбільш резонансних журналістських розслідувань, подаються в цілому збалансовані новини, активно розвиваються дебатні формати та суспільно-політичне мовлення. На увагу заслуговують цікаві проекти «ЧереЩур», «Культурна афіша здорової людини», «Лайфхак українською», «Розсекречена історія», «Складна розмова», нове телевізійне шоу «Енеїда» та ін. Разом із тим, новини на «UA: Першому» потребують посилення, бракує політичного шоу та програм інших форматів, які б дозволяли реагувати на суспільно-важливі події, якими так насичене життя нинішньої України. Телеканали системи Суспільного мовлення мають бути конкурентними на фоні каналів приватних холдингів, інакше їм буде дуже складно відвоювати свою аудиторію.