Сучасні конвергентні медіа в контексті трансформації основних тенденцій медійного споживання (ID:254484)

ВИСНОВКИ Дослідивши сучасні конвергентні медіа в контексті трансформації основних тенденцій медійного споживання, ми дійшли таких висновків. 1. Конвергентні перетворення призвели до глобальних трансформацій у медійному виробництві у цілому та позначились на самому контенті медій. Особливу роль у цьому процесі відіграли нові технології, які спричинили незворотні зміни як у технічному арсеналі журналіста, та і в його ціннісній орієнтації. Контент ЗМІ при цьому зазнав найбільших змін, балансуючи між стандартами якості та технологічними експериментами, причому в багатьох випадках не на користь якості. 2. В умовах мультимедійності інформації поняття «контент» почало розширюватися. Зокрема, з’явилося поняття «візуального контенту, який поділяють на два види: вербальний (текстовий) і той, що передається за допомогою системи знаків (мультимедіа). Візуальний контент формується за допомогою наповнення візуальним змістом, це є продукуванням та споживанням інформації у візуальній формі; процес обміну, зв'язку, спілкування між адресатом, каналом та реципієнтом на рівні зорових рецепторів. На наш погляд, формати візуального контенту доречно класифікувати на візуальний, аудіальний та аудіовізуальний. 3. Поділяємо думку дослідників, згідно з якою збільшення контенту фіксується лише за кількісною характеристикою, тоді як змістове наповнення медіапродукту є сталим. У результаті поширення контенту на різні медіаплатформи, особливо на початкових етапах формування конвергентних редакцій, відбувалось здебільшого шляхом його адаптації. На думку експертів, контент на різних платформах повинен доповнювати один одного, розширювати можливості традиційних каналів комунікації. Управління інформаційними потоками з метою їх ефективного розподілу між різними платформами – ось основна дилема редакції нових ЗМІ. 4. Медіаконвергенція охоплює різноманітні та різнопланові процеси – від переведення змісту в цифрову форму до асиміляції в Інтернеті різних рис телебачення, друкованих видань, радіо та кінематографа. Водночас відбувається поєднання масової та індивідуальної комунікації, причому в першому випадку йдеться про один із найпотужніших та ефективних засобів масової комунікації, до якої елемент індивідуальної комунікації привносить високий рівень суб’єктивності. Конвергенція дає користувачеві можливість брати участь у виробництві інформаційного продукту на різних його етапах – від створення до дистрибуції, здійснюючи формування порядку денного, відбір і трансляцію значущого для своєї аудиторії матеріалу. Важливо наголосити на відмінності репрезентації в різних медіа: за лінійностю (нелінійностю) сюжету, інтерактивними можливостями взаємодії з контентом. 5. У роботі наведено шість основних напрямів розвитку медіаконвергенції, серед – яких конвергенція засобів масової інформації (поєднання друкованої преси, радіо, телебачення на базі Інтернет-платформи), конвергенція телекомунікаційних пристроїв, конвергенція медіаресурсів, конвергенція медійних професій (поява «універсальних» журналістів, які володіють уміннями з різних галузей медійної сфери); конвергенція рівнів професіоналізму виробників інформації та конвергенція сфер послуг. Таке проникнення конвергенції у всі сфери функціонування медіапростору перетворює конвергентні медіа на основний тип мас-медіа у сучасному суспільстві. 6. Аналіз тенденцій розвитку українського медіапростору дозволив відокремити специфічні тенденції, зумовлені соціально-політичною ситуацією в країні, від загальних, пов’язаних із розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, та дозволив розкрити характеристику стану сучасної української медіагалузі. Встановлено, що через низку актуальних проблем, до числа яких належать низький рівень якості професійної журналістики взагалі та роботи українських медіа зокрема, великий обсяг проплаченого контенту, спроби цензурування інформації з боку власників мас-медіа, несформовані рекламний і медійний ринки, брак професійних кадрів та інші, сучасні засоби масової інформації та комунікації не відповідають вимогам та потребам аудиторії. Окреслені проблеми негативно впливають на процес формування довіри та знижують ефективність факторів медіадовіри. Визначені на базі експертних оцінок фактори довіри до конвергентних медіа було поділено на чотири умовні групи, а саме: репутація мас-медіа, авторитетність журналіста, дотримання журналістських стандартів, авторитет журналіста, характерні риси цільової аудиторії. 7. Дослідження причин довіри аудиторії до різних видів інформаційних джерел довело, що найбільший кредит довіри серед мас-медіа має друкована преса, довіра до якої пояснюється її офіційним статусом та відповідальністю друкованої преси перед законом. Мережеві медіа викликають довіру завдяки відсутності цензури, свободі слова, наявності альтернативних джерел та інформації безпосередньо від очевидців (матеріали у соціальних медіа). Водночас, мережеві медіа викликають критику через можливість редагування інформації у режимі онлайн. Телебачення, яке в українському суспільстві зберігає найвищі показники рейтингів і часу використання як медійного джерела, серед аудиторії з високим рівнем медіаграмотності асоціюється з можливостями та спробами маніпулювання суспільною свідомістю, а також із низьким рівнем критичного сприйняття інформації. Телебачення через високу ціну виробництва інформаційного продукту є найбільш вразливим перед цензуруванням з боку спонсорів та перед можливістю використання проплаченого контенту, а відсутність альтернативних джерел та лімітований обсяг інформації відкривають широкі можливості для маніпулювання суспільною свідомістю. 8. Найбільша перепона традиційних медіа на шляху до формування довірчих відносин – заангажованість, наявність власника, спонсора того чи іншого ЗМІ. Цей фактор зумовлює звернення до Інтернету як більш-менш вільного та незалежного інформаційного джерела. Серед головних умов довіри до Інтернет-ЗМІ слід відзначити, по-перше, наявність альтернатив, вільний доступ до інформації, якого не було у традиційних ЗМІ, а по-друге, включеність у процес відтворення інформації, що також проявляється у розміщенні матеріалів очевидцями. 9. Надзвичайно важливим та актуальним сьогодні є питання регулювання нових конвергентних аудіовізуальних ЗМІ, оскільки ні професійні учасники медіаринку, ні держава не можуть залишитись осторонь невпинного розвитку технологій, що сприяє появі нових ЗМІ. Безсумнівно, реагування на нові виклики часу повинно бути адекватним та своєчасним задля того, щоби не було завдано шкоди ні існуючому бізнесу, ні потенційним новостворюваним компаніям; були застережені національні економічні інтереси таким чином, щоб існуючий бізнес міг без втрат включитись у нові процеси; транскордонність Інтернету, що є середовищем для нових медіа, поруч із відсутністю своєчасної дозованої та адекватної реакції держави на нові відносини, не призвела до переорієнтування фінансових потоків від українських споживачів до провайдерів послуг, що перебувають у іноземних юрисдикціях; своєчасно були вжиті заходи для убезпечення вразливих груп населення від потенційного шкідливого впливу без перешкоджання добросовісній реалізації права на свободу вираження.