Есе на тему «Телебачення як засіб масових комунікацій» (ID:561067)

«У сучасному інформаційному суспільстві телебачення виступає найбільш потужним інструментом впливу на масову свідомість» – тезис, котрий сьогодні можна завжди почути при оцінці діяльності телебачення. Але чи справді це так? Теоретико-методологічні засади дослідження впливу медіа почали розроблятися зарубіжними аналітиками з 20-х років минулого сторіччя в рамках політичної соціальної психології. В основі ранніх робіт лежала теорія «кулі», тобто визнання величезної влади ЗМІ над аудиторією. В кінці 40-х років виникла нова модель «обмеженого впливу». Наприкінці 50-х років вчені Мак-Лухан, К. Оліен сформували нову теорію «мінімальних ефектів», а такі вчені, як Баєр та Фестінгер розробили теорію «впертої аудиторії» та теорію «переконуючої комунікації», що характеризувала аудиторію, що не підкоряється впливу масової комунікації. У 70-80-х роках М. Рокешо та С.Болл вивчаючи теорію «сильного впливу», експериментальним шляхом довели, що під впливом ЗМІ люди міняють навіть свої життєві цінності. В основу всіх вищевказаних досліджень покладено вивчення медіа, основна увага приділена проблемі впливу каналу на реципієнта.