Зародження української незалежної журналістики (ID:697056)

Актуальність дослідження процесів становлення національного інформаційного простору України в період 1989-1993 рр. зумовлена необхідністю комплексного аналізу передумов формування в Україні громадянського суспільства – громадських та молодіжних об’єднань, політичних партій і рухів; утвердження державної незалежності – ухвалення Верховною Радою України I скликання Декларації про державний суверенітет України та Акту проголошення незалежності України, законодавчих актів, які заклали систему державного управління в країні. Аналіз останніх публікацій підтверджує, що дослідженню становлення української незалежної журналістики, яка до цього формувалась і функціонувала відповідно до ідеологічної та інформаційної політики СРСР, приділена значна увага вітчизняних науковців. У вивченні історії українського журналістикознавства вже заповнено деякі лакуни. Проаналізовано шляхи та етапи зародження й роз-витку журналістикознавчих досліджень в Україні від кінця ХІХ ст. до кінця 80-х рр. ХХ ст. (Т. Трачук), схарактеризовано основні періоди українського журналістикознавства (І. Михайлин). Ученими осмислено структуру науки про журналістику, запропоновано класифікацію журналістикознавства (В. Іваненко, В. Різун, І. Михайлин), досліджено його епістеміологічну парадигму (Т. Казакова, З. Партико). У наукових розвідках Ф. Дисака, В. Качкана, І. Курганського, А. Нашкерського, М. Нечиталюка, В. Різуна, Ю. Ярмиша та інших розглянуто науковий доробок видатних українських учених-журналістикознавців. Дослідниками в галузі соціальних комунікацій визначено дефініції окремих журналістикознавчих понять у межах вивчення тих або тих наукових явищ (А. Бойко, В. Владимиров, А. Галуза, С. Горевалов, Л. Городенко, О. Гоян, Н. Зелінська, В. Іванов, І. Крупський, А. Мамалига, О. Мелещенко, Г. Онкович, Б. Потятиник, В. Різун, К. Серажим, Н. Сидоренко, Л. Сніцарчук, О. Холод, О. Чекмишев та інші). Описано тенденції англізації поняттєвого апарату українського журналістикознавства (М. Тимошик). Уточнено семантику термінології сучасного радіомовлення (І. Хоменко). Окремої уваги заслуговують розвідки, що стосуються: процесів формування вітчизняного інформаційного законодавства та інформаційного ринку в Україні (В. Бебик [2]); особливостей інформаційного законодавства України (Т. Шевченко, Т. Олексіюк [11]); окремих норм нормативно-правового поля України щодо системи регулювання інформаційних відносин в Україні [1]; зареєстрованих періодичних видань [12]. Мета дослідження - науковий аналіз подій і процесів періоду зародження та становлення національної незалежної журналістики України. Реалізація поставленої мети зумовила потребу у розв’язанні таких завдань дослідження: - вивчити особливості преси «шістдесятників», лібералізація українського інформаційного простору; - розглянути розвиток української журналістики у другій половині 60-х –поч. 80-х років ХХ ст; - дослідити українську журналістику кінця 80-х – поч. 90-х років ХХ ст; - розглянути зародження незалежної української журналістики у 1989–1990 рр; - дослідити становлення незалежної жуурналістики після проголошення незалежності України; - проаналізувати розвиток української незалежної журналістики після помаранчевої революці. Об’єктом дослідження є процес зародження української незалежної журналістики. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти формування української журналістики. У ході проведення дослідження застосовувались такі методи: описовий (для пояснення особливостей преси «шістдесятників», лібералізація українського інформаційного простору), метод аналізу (розвиток української незалежної журналістики після помаранчевої революції), порівняння (становлення незалежної журналістики після проголошення незалежності України), контент-аналіз (для аналізу зародження незалежної української журналістики у 1989–1990 рр). Обсяг і структура курсовой роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.