Зразок роботи
ВИСНОВКИ
З’ясувавши функції та особливості журналістських неологізмів в умовах повномасштабної війни Росії в Україні, ми дійшли таких висновків.
1. Розкрито сутність неологізмів як об’єкта лінгвістичних досліджень та подано їхню класифікацію. Визначено, що неологізмом є нове слово або стійке словосполучення, нове за значенням або за формою і значенням, створене за останні 10-20 років за словотворчими законами даної мови, або запозичене з іншої мови за потреб спілкування, або яке перейшло з пасивного складу мови, яке сприймається носіями даного мовного суспільства як нове й зафіксоване в словнику нових слів. Підкреслено, що при дослідженні нових слів виникають певні проблеми зі спробами визначення й розмежування таких понять неології як «неологізм», «оказіоналізм», «індивідуально-авторський неологізм», «потенційне слово» («потенціолізм»). Подано класифікацію новоутворень за такими критеріями, як: вид мовної одиниці; вид означуваного поняття, явища; ступінь новизни мовної одиниці; спосіб утворення; рівень соціалізації; тип освоєння.
2. Охарактеризоване функційне різноманіття нових слів і словосполучень. Функційний підхід до вивчення неологізмів дозволяє простежити основні функції, які вони виконують у комунікативному процесі, зокрема словотворчу, номінативну, емотивну, інформативну та волюнтативну. У мас-медіа неологізми виконують ті самі функції, насамперед позначаючи нові явища, предмети, події. Однак особливе значення неологізмів у мові ЗМІ пов’язане з виконанням ними стилістичних функцій, а саме: номінативно-експресивну, емотивно-оцінну, субститивну, характерологічну, інтегративну, соціально-комунікативну.
3. Виявлено основні шляхи створення неологізмів «воєнного часу». З’ясовано, що неологізми в Україні, пов’язані з окупацією територій нашої країни, почали з’являтися з 2014 року, а з початком повномасштабної війни їхня кількість і поширеність практично в усіх сегментах інформаційного простору значно зросли. Новотвори стали виникати в українській армії, на позначення окупантів, для символізації звитяг ЗСУ тощо. Багато неологізмів виникло внаслідок надання відомим словам і виразам з активного словника нового значення. За час російсько-української війни ряд неологізмів поповнився новими колоритними дієсловами, пов’язаними з певними населеними пунктами України, де був розгромлений ворог, з новими видами озброєння та ін. Цікавим є походження таких яскравих новотворів, як «іхтамнєт», «аналоговнєт», «потєрьнєт», «задвохсотити», «затрьохсотити», «Е-могила», «затридні», «літакопад», «путлєрнет», «бандеромобіль» тощо. Деякі неологізми, пов’язані з війною в Україні, поповнили навіть онлайн-словник англомовного сленгу Urban Dictionary. Чимало новотворів, що народилося в Інтернеті, отримали розповсюдження в інших сегментах інформаційного простору.
4. Здійснено порівняльний аналіз вживання нових слів і словосполучень журналістами та блогерами, в результаті якого визначено, що в силу підвищеної експресивності багатьох нових слів і словосполучень, створених у воєнні часи, їхнє вживання у мас-медіа іноді балансує на межі «мови ворожнечі», а нерідко і порушує її кордони. Проте важливим є вміння
відрізняти «мову ворожнечі» від нецензурної лайки, образливої лексики, кривдження. Про «мову ворожнечі» можна говорити лише у тому разі, коли агресивна лексика щодо людини стосується його належності до певної соціальної групи за будь-якими ознаками. До «мови ворожнечі» не належить контент, який має вкрай негативну оцінку дій адресата і навіть погрози, якщо вони стосуються конкретної особи і не ототожнюють її з конкретною соціальною групою. Проаналізувавши неологізми, які використовують журналісти провідних українських телеканалів та вітчизняні блогери, можна констатувати, що перші більш обережно поводяться з новотворами, які перебувають на «грані фолу». Натомість використання емоційно маркованих неологізмів блогерами більш розкуте, хоча їхній контекст ретельно контролюється. Українські блогери активно використовують неологізми, при цьому кожен обирає різні за експресивністю новотвори. Найбільш емоційно це робить народний депутат України О. Гончаренко, який особливо не переймається цензурними обмеженнями: його пости рясно здобрені ненормативною лексикою, що не може бути сприйнято схвально.
5. Запропоновано рекомендації щодо вживання неологізмів, особливо позначених негативною конотацією. Підкреслено, що сучасному журналісту необхідно дотримуватися певних етикетних вимог до професійної мови під час воєнного часу, з-поміж яких уживання загально відомих, зрозумілих усім мовцям слів; мотивований вибір слів, уникнення зайвих слів, використання широкої синонімії української мови. Акцентовано на тому, що особливу увагу слід приділяти прикметникам, емоційним фразам. Практику вживання стилістично забарвленої лексики, в тому числі й новотвори, проаналізувала та підготувала відповідні рекомендації Комісія з журналістської етики. Ці рекомендації мають важливе значення для правильної мовної політики редакційних колективів мас-медіа, але, на жаль, не розв’язують основних проблем вживання лексичних новотворів, залишаючи вирішення цих питань на розсуд редакцій.
Магістр