Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. В умовах сучасного розвитку інформації та друкованих ЗМІ, особливу роль відіграє якісне донесення до читача культурно-мистецького досвіду. Водночас, новітня журналістика відіграє роль найбільш активного і авторитетного для масової свідомості джерела інформації. Проте, часто переважають у ній негативні сюжети і візуальні образи, які деформують в ньому образ світу і людини. Саме тому, роль мистецтва неоціненна, особливо в системі мистецьких та образотворчих друкованих ЗМІ.
Зокрема журнал образотворчого мистецтва – це та форма журналістики, яка сприяє вирішенню освітньо-пізнавальної проблеми, акцентуючи увагу на площинах культури, яка є універсальною, активною формою презентації естетичної та художньої інформації. Художній журнал здійснює перехід з інформаційно-комунікативної системи в комунікативно-художньої.
Створений ще у кінці ХІХ- на початку ХХ століття, художній журнал як особливий тип журналістики, відображав духовне буття, розглядав питання естетики і мистецтва. У ХІХ столітті, у художньо-мистецьких журналах, висвітлювали твори мистецтва відповідно до культурної епохи, релігійних, екзистенційних напрямків. У ХХ столітті, роль образотворчих журналів полягала в збереженні людської естетики в умовах «машинної цивілізації». Такою ж є мета естетичної форми сучасного мистецького журналу. Образотворчий журнал затребуваний сучасною культурою, і він існує в ній як в традиційних формах, так і в електронних версіях. Зокрема, окремі образотворчі журнали («Образотворче мистецтво», «Арт», «Korydor» тощо), не завжди відповідають нормам справжнього художнього журналу як естетичної єдності концептуальних, вербальних і візуальних елементів. Саме тому, дослідження основних проблем та позитивних факторів редакторської підготовки журналів образотворчого мистецтва, є актуальною проблему сучасних друкованих ЗМІ.
Стан наукового дослідження. Освітньо-пізнавальні ЗМІ у своїх працях досліджували українські науковці Н. Духаніна, І. Сахневич, О. Янишин, Н. Шубенко, І. Гуріненко, Ю. Казакова, І. Чемерис, Г. Онкович. Серед російських дослідників — О. Мурюкіна, І. Челишева, Р. Сальний, Н. Кирилова, І. Жилавська та ін. Тобто освітня (як медіа-, так і загальноосвітня) функція спеціалізованих ЗМІ є доведеною і незаперечною: з їхньою допомогою люди підвищують рівень знань з мистецтва, опановують культуру медіа. Проте, недослідженими залишаються журнали образотворчого мистецтва, та особливості їх редакторської підготовки.
Мета дослідження – дослідити науково-популярні видання з мистецтва (зокрема образотворчого, журнал «Образотворче мистецтво»), тематико-типологічні характеристики та особливості редакторської підготовки.
Поставлена перед нами мета, вимагає розв’язання концептуальних завдань:
класифікувати видання образотворчого мистецтва, визначити їхню структуру та специфіку;
проаналізувати ринок видань образотворчого мистецтва;
визначити тематико-типологічну характеристику видань із художнього мистецтва;
здійснити характеристику редакторської підготовки науково-популярних видань на прикладі журналу «Образотворче мистецтво» (визначити структуру видання, особливості оформлення та подання друкованого тексту).
Об’єкт дослідження – науково-популярні видання з художнього мистецтва, їх структура та популяризація на ринку.
Предмет дослідження – журнал «Образотворче мистецтво», особливості редакторської підготовки видання.
Методи дослідження – в процесі дослідження було застосовано описовий, порівняльно-історичний, структурний, функціональний та аналітичний методи.
Структура дослідження – курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Магістр