Зразок роботи
ВСТУП
Глобальна економіка характеризується як відкрита система через свою ринкову природу. Загальний ступінь відкритості міжнародної економічної системи визначається ступенем відкритості її підсистем і суб'єктів (національних економік, регіональних груп, транснаціональних корпорацій і міжнародних економічних організацій). В останні десятиліття ступінь відкритості міжнародної економіки значно зріс, оскільки економічна система багатьох країн послідовно переходить до відкритої економіки, значною мірою орієнтованої на зовнішні ринки. Відкрита економіка - це сукупність господарських комплексів, які вільно взаємодіють зі світовим ринком на основі міжнародного поділу праці, що є необхідною умовою для успішного розвитку зовнішньоторговельного співробітництва між країнами шляхом поглиблення спільних підприємств, організації зон вільної торгівлі та ефективного використання порівняльних переваг.
Поряд із важливими перевагами, відкриття економічної системи може принести й нові макроекономічні небезпеки, пов'язані, головним чином, із посиленням впливу зовнішніх процесів на національну економіку. Тому проблема відкриття економіки тісно пов'язана з питанням державного втручання у зовнішньоекономічну сферу, однією з основних цілей якого має бути забезпечення збалансованої міри відкритості внутрішнього ринку для іноземного капіталу, технологій, товарів і послуг. Основним стрижнем політики зовнішньоекономічних реформ є лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, виражена у формі поступового зняття обмежень на доступ іноземного капіталу на внутрішній ринок. Ця політика була спрямована на нормалізацію внутрішнього споживчого ринку, запуск ринкових механізмів і прискорення реструктуризації економіки.
Великий внесок у наукове вивчення проблеми формування відкритості світової економіки, зокрема й України, зробили такі вітчизняні дослідники, як Аніловська, Бадрак, Даниленко, Клініч, Новицький, Шостак. Напрями та перспективи розвитку економічної системи в умовах підвищення економічної відкритості та посилення глобалізації активно вивчалися такими дослідниками, як В. Базилевич, Л. Лазебник, О. Рогач, О. Філіпенко, О. Шнипко.
Однак, незважаючи на важливість аналізу та оцінювання рівня економічної відкритості для проведення зовнішньоекономічної політики (особливо торговельної, тарифної та монетарної), на сьогодні відсутній єдиний підхід до системи статистичних показників національної економічної відкритості. З огляду на те, що ступінь економічної відкритості суттєво впливає на становище національної економіки у світовому господарстві, з одного боку, і на функціонування внутрішнього ринку - з іншого, оцінка економічної відкритості має посідати важливе місце в системі фінансово-економічних показників національного розвитку. Ба більше, на сьогодні у дослідників немає чіткого ставлення до наслідків підвищення відкритості як у світовій, так і у внутрішній економіці.
Метою цієї роботи є вивчення природи закритих і відкритих економік з точки зору пріоритетів зовнішньої торгівлі.
Об'єктом дослідження є закриті та відкриті економіки в контексті пріоритетів зовнішньої торгівлі.
Об'єктом дослідження є макроекономічні засоби створення умов для розвитку відкритої національної економіки в контексті міжнародної конкурентоспроможності.
Методологія дослідження. Методологічним і теоретичним підґрунтям дослідження є наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних дослідників з положень економічної теорії, розвитку міжнародної економічної діяльності країни, процесу міжнародної економічної інтеграції та економічної лібералізації. У процесі дослідження використовується діалектика наукового пізнання та загальні методи наукового дослідження: методи теоретичного узагальнення (вивчення теорії міжнародної торгівлі), методи аналізу, синтезу (аналіз теоретичних засад світової економіки), методи статистичного аналізу (аналіз розвитку зовнішньої торгівлі в країнах із закритою та відкритою економікою), методи структурного аналізу та порівняння (аналіз ступеня відкритості торгівлі основних груп країн світу).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти основних країн з питань регулювання зовнішньоекономічної діяльності, інформаційні матеріали Світової організації торгівлі та Міжнародної торгової палати, аналітичні звіти Європейської комісії та ООН, результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців, а також результати власних досліджень і спостережень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних засад розвитку міжнародної економічної діяльності в умовах лібералізації економіки та функціонування закритих і відкритих економік у контексті зовнішньоторговельних пріоритетів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці науково-практичних рекомендацій щодо інституційного та організаційного забезпечення формування ефективної зовнішньоторговельної політики країн в умовах глобалізації.
Магістр