«Рух опору на тимчасово окупованих територіях України: методи боротьби та стратегії виживання» (ID:1237486)

Актуальність теми дослідження. Після повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року значна частина території України – а відтак і мільйони українських громадян – опинилася під контролем російських військ. Участь мешканців окупованих територій у русі опору, їх взаємодія з Силами оборони України (всіма силами оборони, безпеки та розвідки, задіяними в обороні України) та їхній внесок в успіх українських операцій є надзвичайно важливим. Водночас, як показав досвід України, в умовах сучасної війни характер і завдання руху опору відрізняються від традиційного. В свою чергу на відміну від 2014 року, сьогоднішній опір має достатню правову базу, ефективну координацію та розвинену інфраструктуру. Обидві форми опору організовані, але децентралізовані і здійснюються відносно невеликими групами. Вплив різних акцій руху суттєво впливає на матеріально-технічні можливості окупаційної армії, її моральний дух та бажання окремих колабораціоністів продовжувати співпрацю з окупантами. Рух суттєво підриває зусилля російських військ щодо ефективного контролю над окупованими територіями та перешкоджає їх включенню до складу рф. Тому вивчення українського руху опору заслуговує на особливу увагу, оскільки воно може допомогти адаптувати існуючі доктрини та навчальні програми для фахівців руху опору до реалій, з якими їм доведеться зіткнутися. Об'єктом дослідження є рух опору на тимчасово окупованих територіях України. Предметом дослідження є методи боротьби та стратегії виживання, що використовуються рухом опору та населенням на окупованих територіях України. Метою курсової роботи є аналіз руху опору на тимчасово окупованих територіях України крім того, дослідження має на меті оцінити вплив цих методів та стратегій на збереження соціальної згуртованості, підтримку національної ідентичності та протидію військовій агресії. Для виконання мети поставлені такі завдання: 1) охарактеризувати основні законодавчі аспекти функціонування системи національного спротиву України; 2) визначити роль цивільного опору на початку повномасштабного вторгнення; 3) дослідити елементи військового опору на захоплених територіях; 4) здійснити аналіз партизанського руху на окупованих територiях; 5) дослідити боротьбу з інформаційними маніпуляціями та інформаційним впливом окупантів на населення тимчасово захоплених територій. Джерельну базу дослідження включає законодавчі документи а саме Закон України вiд 16.07.2021 р. “Про основи національного спротиву” [17] та Закон України «Про національну безпеку України» від 2018 року [16]. У практичній реалізації законодавчих ініціатив важливий внесок зробили державні центри, такі як Центр протидії дезінформації при РНБО [18], і Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки [20]. Серед недержавних проектів та громадських організацій, що поширюють інформацію на населення окупованих територій, активну роль відіграють Центр національного спротиву [19], громадська організація «Жовта стрічка» [2] та недержавна організація «Інформаційний спротив» [7]. Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Щодо останніх досліджень із даного питання, то заслуговує на увагу праця професора паризького Інституту політичних досліджень та Відкритого університету Каталонії Феліпа Даца [4]. Даний міжнародний проект був спрямований на вивчення ненасильницького громадянського спротиву Україні в період між лютим і червнем 2022 р. В основному, географічно дослідження стосуються Херсонської та Запорізької областей та включає в себе спротив і на вільних від російської окупації українських територіях. У своїй статті “Український рух опору на окупованих територіях” [10] професор Ю. В. Мацієвський розглядає дві форми українського руху опору - цивільний і військовий. Основною метою є обговорення масштабів та різновидів українського спротиву на окупованих територіях. Він використовує дані з американського Інституту вивчення війни, експертні дослідження та журналістські розслідування. Кандидат історичних наук Олешко Н. в своїх статтях розглядає український рух опору на Харківщині у повномасштабний російсько-український війні 2022 р. [13-14], а саме досліджує різні аспекти цього руху, зокрема організаційну структуру, стратегії боротьби та вплив на соціально-політичну ситуацію в регіоні. Аналізуючи діяльність руху опору на Харківщині, авторка ставить за мету розкрити роль та значення місцевого населення у визволенні та захисті своєї території від окупаційних сил.