Зразок роботи
Частина росіян, які мали змішане походження, тобто були народженні в українсько-російських родинах, у 1989 році записалися росіянами, а в 2001 році визнали свою належність до українців. Внаслідок цього, і загальна чисельність українців за 1989-2001 роки збільшилася винятково за рахунок російськомовних українців. Формально визнати власне українське етнічне походження значно простіше, ніж відновити втрачену раніше мову як рідну. За рахунок скорочення числа росіян в Україні зросла чисельність українців. Тобто, на зміни чисельності як українців, так і росіян упродовж 1989-2001 років найбільший вплив мали зміни етнічної самоідентифікації [19. С. 7]. Внаслідок чого змінювалася й чисельність росіян. Частка росіян становила в 1989 році 80,92% сукупної чисельності меншин, а в 2001 році – 79,29%.
С. Дудар вважає, що інтенсивне скорочення чисельності росіян в Україні було викликане декількома чинниками. По-перше, депопуляційними процесами з 1992 р. у результаті зменшення рівня народжуваності та збільшенням коефіцієнта смертності. По-друге, обмеженням масової міграції росіян в Україну, що існувало за радянських часів, і часткове повернення частини їх на історичну Батьківщину, особливо на початку 1990-х рр. в умовах загострення соціально-економічної кризи. По-третє, серед росіян значне розповсюдження мали не лише ендогамні, але й екзогамні родини. У результаті відродження української державності етнічні процеси набули природного характеру, коли етнічна більшість асимілює дисперсно розселених представників меншинних груп, насамперед, через міжетнічні шлюби [7. С. 6].
Євреї, будучи третьою за чисельністю групою в 1989 р., стали займати в 2001 р. лише 10-е місце, поступившись білорусам, молдаванам, кримським татарам, болгарам, угорцям, румунам і полякам. Значне скорочення частки і абсолютної чисельності євреїв (на 382,7 тис. чол.) викликано їх масовим від'їздом в Ізраїль [21].
Магістр