Зразок роботи
Багато питань, які стосуються минулого Святошинського району, викликають чимало суперечок навіть серед фахівців-істориків, не кажучи вже про пересічних його мешканців, які, на превеликий жаль, про нього взагалі навряд чи чули. Ну хто, приміром, знає про те, що Святошинський ліс і урочище, назву яких успадкувало дачне селище Святошин, а згодом і цілий район, знаходилися не у нинішньому Святошині, а зовсім у іншому місці? Не менше прогалин має минувшина такого великого масиву, яким є Борщагівка (якій, між іншим, 2004 року виповнилося не багато не мало – а 360 років!!!), і який становить левову частку району.
Історія Святошинського району повертає нас в тисячолітню давнину і починається з розповіді про річку Борщагівку, назва якої походить від давньоукраїнського слова “борщагівка” (тобто “кисла”), яким називали місцеву рослину. Отже, назва рослини дала ім’я річці, яка в свою чергу утворила відомі назви п’ятьох селищ Борщагівок на південний захід від Києва, що належали київським монастирям і від кожного з них здобули відповідну назву: Петропавліська, Софіївська, Братська, Микільська й Михайлівська (у 1787 р. всі ці села були вилучені у казенне володіння - 3, с.17). „Борщагівка” позначена на мапі Київщини в атласі Блавіана (Амстердам, 1662 р.).
Історія назви околиці столиці Києва – Святошин стала відомою значно пізніше. Урочище Святошин – густий сосновий гай між верхів’ям річки Сирець і Старо-Житомирським шляхом. До 1093 р. належить перша письмова згадка про р. Желань (1, с.59), а „Повість врем’яних літ” повідомляє, що 1097 р. шість князів „зібралися в Любці, щоб установити мир” ( р. Любка – правий приток Ірпеня, який починається з озера в урочищі Дударів Сінокіс на Біличах, що зараз належить авіазаводу – 2, с.27). У кінці XI ст. літопис подає відомості про підписання „миру на Желані” князями Святополком Ізяславичем, Володимиром Мономахом та Олегом Святославичем, а 1114 р. в літописі вперше згадується Михайлівська Борщагівка (1, с.59). До 1161 р. належить перша літописна згадка про Біличі, 1240 р. – про Берковець, а 1381 р. – про р. Сирець (1, с.59).
Отже, назви Святошин та Борщагівка мають витоки ще з часів Київської Русі ХІІ століття і пов’язуються з ім’ям чернігівського князя Святослава Давидовича, бо ці землі були його вотчиною і дісталися йому у спадок. На схилі літ він перейшов у чернецтво з ім’ям Микола, але в народі його називали Святоша. Звідси, очевидно, й назва Святошинські землі, місця Святоші. Так про це пишеться й у Літописі Руському (8, №7, с.7).