Зразок роботи
Розділ І. Життя Єви Перон - від простачки до культової особи.
Я не могла залишатися все життя чиєюсь тінню,
виглядаючи з вікна, не бачачи сонячного проміння…
(рядки з пісні Madonna «Don't Cry for Me Argentina»)
Розділ ІІ. Єва Перон у політиці: злет без падіння.
Єва Перон, будучи в тіні чоловіка, змогла стати ідеологом перонізму одночасно, як цілком автономний феміністський лідер хоча для жінки в умовах післявоєнної Аргентини проявляти якусь ініціативу, тим більше на державному рівні було нонсенсом. Визнавалося лише суспільство, влаштоване чоловіками для чоловіків, тобто аргентинський «мачизм» виступав як певне світобачення. Жінка не могла бути політиком, лише дружиною політика з обмеженими можливостями.
Ще не ставши Першою Леді, Єва стала найулюбленішим в народі політиком – ідеальна дружина і громадянка, хранителька національного духу і сімейних цінностей. Ніколи раніше латиноамериканка не грала такої помітної ролі в суспільстві, ніколи раніше вона не насмілювалася виходити з тіні чоловіка, але Єва перетворила цю тінь на сяючий ореол. Вони з Пероном були втіленням ідеальної пари, зв'язаної любов'ю до країни і один до одного. Аргентинці із захопленням розповідали, що полковник завжди привстає, коли його дружина входить або виходить, цілує їй руку при зустрічі і завжди прислухається до її думки. Перон у лютому 1946 року виграв президентські вибори, проте насправді їх виграли обидвоє – Перон і Єва .
Як політик, ця жінка завжди знаходилася в тіні свого чоловіка, але це не заважало їй стати самостійною фігурою, особливо, коли у 1949 році вона очолила жіночу пероністську організацію. Напевно, можна сказати, що в 1948-1952 роках в перонізмі склалося щось подібне до «подвійного лідерства» . Як писав один з її соратників: «Єва не мала ні політичного досвіду, ні забобонів, тому вона стала новатором при проведенні масових компаній». А один з пізніших істориків пише про неї: «У неї не було культури, але була політична інтуїція: вона була несамовитою, властолюбною і ефектною» .
Ставши при владі, Евіта проявляє свій залізний характер. Вона втілює в життя свої грандіозні ідеї, стаючи найбільшим в історії Аргентини реформатором. Вона діє на користь бідняків, до яких ще недавно належала сама, і знаходить справді всенародну любов .
Ставши президентом, Перон вже не міг проводити в поїздках і виступах стільки ж часу, як раніше. Зв'язок з народом почала здійснювати його дружина.
У жінки, за розуміннями «мачизму», повинен бути кумир, якому вона підкорена. Постійно зустрічаючись з профспілковими діячами, Єва проголошує багато промов, в яких завжди йде мова про надзвичайну любов до Перона і до країни. Тут вона не виходить із традиційної ролі жінки. В той же час вона підкреслює, що Перон є унікальним, адже в нього інше ставлення до жінок, він схиляє її до «плетіння», як це зробили б інші чоловіки. Це справляло величезний ефект на тогочасне суспільство .
Її спосіб життя витримав би не кожен чоловік: вона вставала о третій годині ранку, щоб віддати перші розпорядження, а о п'ятій вже вимагала звіту про їх виконання, роз'їжджала країною, особисто приймала сотні, а потім і тисячі людей. Турбота про бідняків, до яких ще недавно належала вона сама, стала головною для Єви. Завдяки її впливу було прийнято декілька законів, що полегшували життя робітників, а після її особистого звернення до парламенту, жінкам Аргентини дали виборче право. Разом з тим, це робилося для збільшення підтримки самого Перона.
НАДАНО УРИВКИ З РОБОТИ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ
Магістр