«Дивізія «Галичина» як приклад українського колабораціонізму» (ID:146372)

НАДАНО ФРАГМЕНТ ЗІ ВСТУПУ (СКОРОЧЕНО) Огляд джерел та історіографії. При вивченні і аналізі джерел важливо врахувати їх специфічні особливості, які пов’язані передусім із сторонам на яких знаходились військові, які залишили після себе згадку про події, перебіг військових дій, побут та інші речі. Тим не менш існують документи ОУН-УПА, які опубліковані в УІЖ, і дають можливість із сторони Дивізії подивитись на її ж формування. Також варто сказати про численні листи А.Мельника до німецького керівництва,які дають нам відомості про ситуацію,яка склалась на той час на території Галичини. Тим не менш варто враховувати також і радянську сторону та їхні записи з цього приводу. Доречно використати спогади маршала Конєва, який керував радянської армією під Бродами. Поряд із тим допоміжними в цій роботі стануть записи Курта фон Тіппельскірха, який є військових істориком, а також представником німецької армії. Ще одним специфічним джерелом є мемуарні записи,які збереглися і сьогодні ми маємо можливість їх досліджувати. Варто згадати про роботу Колісника Р. «Військова Управа та українська дивізія Галичина». Хоча ця робота вузько аспектна,однак не можна забувати, що такий орган,як Військова Управа відігравала вадливу роль поряд із Українським Центральним Комітетом. Вони займались забезпечення необхідним, їхніми родинами, а отже безперечно пов’язані із Дивізією «Галичина». Додатковими для використання є праці Зеленого З. «Українське юнацтво в вирі Другої світової війни». Метою дослідженняє вивчення українського прикладу явища колабораціонізму. Автор ставить за мету провести систематизацію вибраних фактів для їх узагальнення і досягнення результатів про дивізію «Галичина»,яка є частиною військової історії ХХ століття, а отже історією України взагалі. Для систематичного дослідження автор вважає за потрібне розглянути умови формування і загальноукраїнське тло зародження дивізії «Галичина».Також є потреба вивчити організаційну структуру даного військового формування,що дасть можливість реалізувати ці знання під час інтерпретації перебігу військових дій. Основна увага буде звернена до битви під Бродами після якої ситуація кардинально змінилась. Завдання дослідження: 1) Вивчення та узагальнення сприятливих умов для формування даної військової одиниці; 2) Систематизація військових частин та вивчення загальної організаційної структури; 3) Узагальнення умов проживання, військового озброєння, та забезпечення з метою подальшого усвідомлення ролі дивізія «Галичина»; 4) Поставити проблеми для подальшої реалізації опрацьованих матеріалів; 5) Проаналізувати перебіг військових дій,з метою вивчення успіхів та помилок; 6) З’ясувати значення Дивізії «Галичина»,як зразка колабораціонізму, і використати результати роботи в подальшому для вивчення цієї теми; Географічні рамки охоплюють території Львівської ,Івано-Франківської та Тернопільської областей, тобто території Галичини. Об’єкт дослідження: Дивізія «Галичина» Структура роботи: виходячи із поставленої мети та завдань робота складається із вступу, трьох розділів де окремо висвітлюються окремі аспекти вивчення Дивізії «Галичина». Хронологічні рамки охоплюють 1941-1944рр. Верхня хронологічна межа пов’язана з активною роботою Українського Центрального Комітету,який займався формування дивізії «Галичина». Нижня хронологічна межа обумовлена програною битвою під Бродами, оскільки після неї Дивізія «Галичина» змушена була переформовуватись і зовсім в іншому вигляді рухатись на Захід.