Зразок роботи
Вступ
Актуальність. Сільське господарство зі часів свого зародження традиційно вважалося і вважається першоосновою життєздатності та стійкості розвитку людства. З археологічних знахідок, малюнків і літературних джерел відомо, що протягом всієї історії розвитку та існування людства, жодної нації не вдавалося підвищити добробут народу і добитися сталого розвитку економіки держави без попереднього збільшення виробництва продуктів споживання.
З колиски і своєї історії існування, протягом довгих тисячоліть, первісна людина – Homo sapiens – жила як мисливець-збирач. Головним джерелом видобутку їжі та існування було полювання на диких звірів, пошук і збирання готових плодів рослин, аж допоки на зміну їм прийшло більш ефективне поле діяльності – сільське господарство.
Високим розвитком агрокультури виділялися Греція і Рим, які про-утворених в результаті переможних загарбницьких воєн. У свідомості правителів Греції стояв вільний громадянин, особа якого прагнула досягнути змін на краще.
У Греції першим звернув увагу на сільське господарство Гесіод, який в поемі «Труди і дні» виклав докладні поради про організацію господарства, а в сільськогосподарському календарі вказав кращі строки для проведення польових робіт і способи їх виконання, які можуть бути актуальними і сьогодні.
За жанром «Труди і дні» Гесіода – поема, написана у формі настанов i умовлянь, звернених до непутящого брата Пepca, ледаря i гультяя. Але ця форма переростає місцеві рамки i, по суті, перетворюється на своєрідний підручник iз сільськогосподарських poбiт та кодекс морально-етичної поведінки для селянської молоді. В епоху ламання старовинних суспільних відносин Гесіод виступає як поет селянської праці, вчитель життя, мораліст. У кожну історичну добу в кожного народу мета виховання як явище історичне неодмінно пов’язана з уявленням про людину, її сутність та місце у суспільстві. Тож поділитися з читачем своїм досвідом, навчити читача, виховати його, а брата Перса перевиховати, переконати його в тому, що чогось у житті можна досягти лише шляхом знань та власноручної наполегливої праці – основне завдання Гесіода. Провідна думка поета: «Жодна робота не чинить ганьби, лиш неробство ганебне».
Поема «Труди і дні» розвиває кілька тем: проповідь правди, визначені богами умови людського існування, справедливість i насильство, праця землероба, мореплавство, «щасливі» і «нещасливі» дні для роботи. Умовно «Труди і дні» можна поділити на чотири частини. У першій Гесіод після звернення до брата розповідає йому кілька притч (історія двох сестер Ерід, легенда про Пандору, легенда про зміну п’яти людських поколінь) і байку («Про солов’я і яструба»), мораль яких зводиться до того, що у світі панують несправедливість, неправда; людські справи на землі безперервно погіршуються. Друга частина прославляє правду, без якої люди не можуть жити; ідея справедливості стає вищим етичноморальним принципом. Тут виокремлюємо практичні й моральні поради і звернення до брата, в яких віддзеркалюється і внутрішній світ самого поета (звичайного беотійського селянина, тільки мудрішого, практичнішого за інших).
Отже, у творі Гесіода iдеться про ті роботи, які повинен виконувати селянин протягом чотирьох сезонів року. Гесіод перелічує щасливі й нещасливі дні для початку тієї чи тієї роботи. Поема Гесіода адресована Персовi, якого брат хоче залучити до корисної праці.
Список л-ри - 10 пунктів