Зразок роботи
2. АРХЕОЛОГІЯ «ЧОРНА» ЧИ «БІЛА»
З часів легендарного Шлімана кожен археолог мріє знайти скарб. Роками шукають вони матеріальні цінності давніх культур і цивілізацій, але, як правило, основну масу знахідок складають уламки кераміки, кістки тварин і господарське начиння - все те, що супроводжує людину з епохи раннього неоліту. Парадокс професії археологів в тому, що коли вони викопують ска-рби, які мають реальну матеріальну цінність, то не отримують за свою зна-хідку жодної винагороди. Така в них професія. Будь-яка людина, що цікави-ться історією і краєзнавством, має право вести історичні пошуки або архео-логічну розвідку. Уламки кераміки або заіржавілий наконечник татарської ст-ріли може знайти будь-який, хто уважно дивиться собі під ноги після силь-ного дощу, але проводити археологічні розкопки можуть лише підготовлені фахівці, які зобов'язані мати при собі спеціальний дозвіл - «Відкритий лист» Інституту археології АН України або Криму.
Ну а якщо ви не археолог і знайшли скарб на своєму городі, то це уда-ча, оскільки вам належить винагорода в розмірі 25% від оцінених предметів. Відсоток цей дістався Україні в спадок від СРСР, і, на жаль, такий неспора-ведливий розділ провокує багатьох шукачів скарбів приховувати знайдені ці-нності. Закони майже всіх держав щодо знайдених скарбів базуються ще на ... Римському праві від 533 року і говорять приблизно таке: знайшов скарб на своїй землі - володій, знайшов у землі, що належить іншій особі або державі, - володій половиною, а й в першому, і в другому випадку обов'язково пот-рібно здати скарб для опису і вивчення, хоча б у найближчий музей. Тому і «йдуть» зараз знайдені скарби на Захід - у приватні колекції. Багато з тих, хто знайшов, часом навіть не здогадуються про справжню, реальну вартість знай-дених предметів і в оцінці часто керуються власною інтуїцією. Страшніше, коли професійні археологи, змучені злиденною зарплатою в 130 - 160 гривень, самі стають «чорними археологами» ...
Магістр