Жіноча освіта в Україні у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. (ID:216763)

ВСТУП Актуальність теми. На сучасному етапі особливого значення набувають ті наукові дослідження, результати яких можна використати в державотворчій практиці. Питання вищої жіночої освіти в Україні у другій половині XIX — на поч. XX ст. є недослідженим та заслуговує на особливу увагу. Актуальність даної теми насамперед зумовлена розв’язанням в Україні таких завдань, як культурно-національне відродження, яке безпосередньо із ставленням, розвитком та реформуванням жіночої освіти. Проблема жіночої освіти в Україні детально вивчається лише в останні роки. Тому ми вважаємо, що тема даної курсової роботи дає змогу простежити ставлення, розвиток та реформування жіночої освіти, динаміку розвитку жіночих навчальних закладів. Географічні (територіальні) межі роботи охоплюють територію Наддніпрянської України, що перебувала у складі Російської імперії. Хронологічні межі роботи є друга половина XIX —поч. XX ст. Нижньою межею є друга половина XIX ст. На цей період припадає реформування жіночої освіти. Верхня межа-Жовтнева революція 1917 року ,яка зрівняла права на освіту чоловіків та жінок та поклала початок спільному навчанні в середній школі. Об’єкт дослідження є жіноча освіта в Україні у другій половині XIX — на поч. XX ст. Предметом дослідження є політика уряду щодо жіночої освіти в середині XІX ст., процес створення та розвитку системи середніх жіночих навчальних закладів в підросійській Україні у другій половині XІX- на початку XX ст., принципи організації навчально-виховного процесу в них, роль громадськості та приватних осіб у створенні мережі означених шкіл. Мета даної роботи полягає у комплексному, порівняльному аналізі проблем, напрямків, принципів розвитку жіночої освіти, визначенні її місця в офіційній системі освіти та її ролі в житті жіноцтва. Завдання: • проаналізувати стан історіографії з обраної теми, визначити рівень і повноту її науково-теоретичного осмислення; • з’ясувати основні чинники, що сприяли реформуванню жіночої освіти; • висвітлити участь культурних діячів та громадськості країни з питання реформування жіночої освіти; • проаналізувати основні напрями державної політики у сфері жіночої освіти, виявити її специфіку; • проаналізувати особливості діяльності різних типів жіночих навчальних закладів України;