НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА БОРОТЬБА УПА НА ПРИКАРПАТТІ (1944–1957 рр.) (ID:252311)

АНОТАЦІЯ На основі опрацьованих джерельних та історіографічних матеріалів у дипломній роботі охарактеризовано ідейні засади, кадровий склад, територіальна та військова структура Української повстанської армії та її осередки на Прикарпатті, форми й методи протистояння з радянським тоталітарним режимом впродовж 1944–1957 рр. Висвітлено перебіг наступальних збройних сутичок, нападів, засідок, атентатів, саботажів, рейдів, здійснених українськими збройними формуваннями. Проаналізовано пропагандистську діяльність (поширення листівок, газет, відозв), яка давала змогу повстанцям популяризувати свої ідеї та заручитися підтримкою місцевого населення. Здійснено комплексну характеристику етапів боротьби, реорганізаційних процесів та змін в структурі збройного підпілля ОУН (б) та УПА. Така стратегія і тактика боротьби українського національно-визвольного руху в 1944–1957 рр. була ефективною у протистоянні із радянськими репресивно-каральними органами і дала можливість підпіллю проіснувати тривалий час. Розкрито механізми боротьби каральних органів з українськими збройними формуваннями. Охарактеризовано причини поразки збройного підпілля ОУН (б) та УПА. Продемонстровано та описано історико-культурні пам’ятки на Прикарпатті, присвячених українському національно-визвольному руху середини ХХ ст. Ключові слова: збройна боротьба, історико-культурні пам’ятки, Організація українських націоналістів (бандерівці), радянська влада, Станіславська область, Українська повстанська армія, українська національно-визвольний рух. ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..................................................................... 4 ВСТУП ........................................................................................................................... 6 РОЗДІЛ 1. СТУПІНЬ НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ …….………………..………... 10 1.1. Історіографія проблеми ........................................................................................ 10 1.2. Характеристика джерельної бази ........................................................................ 25 РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ТА КАДРОВИЙ СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ …………………………………………........................ 35 2.1. Ідейні засади формування осередків УПА на Прикарпатті ….......................... 35 2.2. Характеристика особового складу …………………………………………...... 41 РОЗДІЛ 3. ПРОТИСТОЯННЯ УПА РАДЯНСЬКІЙ СИСТЕМІ ВПРОДОВЖ 1944–1946 РР. ……………………………………………………………………...... 50 3.1. Форми і методи боротьби українських повстанців проти тоталітарного режиму (1944–1945 рр.) …………………………………………………………..… 50 3.2. Протиборство ОУН (б) та УПА з радянською владою (1945–1946 рр.) ………………………………………………………………............. 60 РОЗДІЛ 4. ОПІР УКРАЇНСЬКИХ ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ (1947–1957 РР) …………..………………………………………………………....... 70 4.1. Антирадянська діяльність національно-патріотичних сил (1947–1949 рр.) ……..................................................................................................... 70 4.2. Наступ радянських каральних органів на позиції українських повстанців (1950–1957 рр.) …………………………………………………………………….… 80 РОЗДІЛ 5. УВІЧНЕННЯ УПА В ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ПАМ’ЯТКАХ ПРИКАРПАТТЯ ………………………………………………………………....… 92 ВИСНОВКИ .............................................................................................................. 101 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 105 ДОДАТКИ ................................................................................................................. 139 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АБГ – агентурно-бойова група ВББ (ОББ) – відділ по боротьбі з бандитизмом (отделение по борьбе с бандитизмом) ВВ – внутрішні війська ВКП(б) – Всесоюзна комуністична партія (більшовиків) ВО – воєнна округа ВР – Верховна Рада ГДА СБУ – Головний державний архів Служба Безпеки України ДАІФО – Державний архів Івано-Франківської області ДУН – Дружина українських націоналіств ЗЧ ОУН – Закордонна частина Організації українських націоналістів КВШ – Крайовий військовий штаб КДБ (КГБ) – Комітет державної безпеки (Комитет государственной безопасности) ККР – Карпатський крайовий провід КП(б)У – Комуністична партія (більшовиків) України КУН – Конгрес українських націоналістів МВС (МВД) – Міністерство внутрішніх справ (Министерство внутренних дел) МДБ (МГБ) – Міністерство державної безпеки (Министерство государственной безопасности) НКВС (НКВД) – Народний комісаріат внутрішніх справ (Народный комитет внутренних дел) НКДБ (НКГБ) – Народний комісаріат державної безпеки (Народный комитет государственной безопасности) ОПП – окружного осередку пропаганди ОУН – Організація українських націоналістів РВ – районне відділення РВК – районний виконавчий комітет, райвиконком РК – районний комітет, райком СБ – Служба Безпеки СМЕРШ – Смерть шпигунам (назва органу радянської контррозвідки) СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік ТВ – тактичний відтинок УГВР – Українська Головна Визвольна Рада УНС – Українська народна самооборона УПА – Українська повстанська армія УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка ЦДАВО – Центральний державний архів вищих органів ЦДАГО – Центральний державний архів громадських організацій ЦДВР – Центр досліджень визвольного руху ЦК – Центральний комітет ЧА – Червона армія ВСТУП Актуальність теми. За сучасних суспільно-історичних умов в Україні активізувалися процеси формування національної пам’яті, посилився інтерес до надбань минулого, зокрема, до визвольної боротьби за незалежність. Особливо до національно-визвольного руху середини ХХ ст., історія якого тривалий час фальсифікувалася, замовчувався національно-патріотичний характер його діяльності. Дослідження історії ОУН та УПА конкретного регіону сприяють реконструкції літопису національно-визвольного руху чи його конкретних аспектів, зокрема, кадрового складу, організації роботи, структури, форм і методів боротьби проти радянських репресивно-каральних органів у 1944–1957 рр. Значно сприяє дослідженню відкритий доступ до архівних документів, які раніше були недоступними для дослідників цієї проблематики. Без ретельного аналізу та систематизації джерельної та історіографічної бази, неможливе об’єктивне комплексне вивчення функціонування ОУН та УПА на Прикарпатті. Позитивним є й те, що сучасні історики позбавлені ідеологічних штампів радянської методології і мають можливість об’єктивно висвітлити історію національно-визвольного руху 1940–1950-х рр. Об`єктом дослідження виступає український національно-визвольний рух на Прикарпатті 1944–1957 рр. Предметом дослідження є структура, керівний склад, організація роботи, форми і методи боротьби ОУН та УПА на Прикарпатті проти радянської влади в 1940–1950-х рр., а також комплекс заходів репресивно-каральних органів, спрямованих на знищення українського визвольного руху. Метою даної роботи є на основі архівних і опублікованих джерел та наукових публікацій комплексно дослідити та висвітлити протистояння українського визвольного руху і радянської влади на Прикарпатті протягом 1944–1957 рр. Виходячи з поставленої мети автор роботи ставить перед собою завдання: – проаналізувати стан наукової розробки проблеми та джерельну базу дослідження; – висвітлити кадровий склад, структуру Української повстанської армії та діяльність її осередків на Прикарпатті; – охарактеризувати форми і методи протистояння українського національно-визвольного руху радянській системі впродовж 1944–1946 рр.; – розкрити опір українських збройних формувань (1947–1957 рр.); – показати увічнення УПА в історико-культурних пам’ятках Прикарпаття. Географічні межі охоплюють територію Станіславської області (з 1962 р. Івано-Франківська область) Української РСР. Хронологічні рамки роботи охоплюють 1944–1957 рр. Нижня межа –1944 р. – спричинена встановленням радянської влади на території Прикарпаття, що спричинило активізацію діяльності українського національно-визвольного руху. Верхня межа – 1957 р. – обумовлена згасанням національно-визвольного руху, внаслідок знищення головних осередків збройного підпілля радянськими каральними органами. Методологічну основу дослідження становлять принципи об’єктивності, історизму, системності, всебічності, комплексності та понятійності. Під час написання магістерської роботи особливу увагу звернено на понятійний апарат, зокрема на застосування конкретних термінів, які використовуються при характеристиці діяльності ОУН та УПА досліджуваного періоду. Наприклад, радянські дослідники такі як Б. Дудикевич, В. Чередниченко вживали терміни «банди німецько-фашистських органів» та «бандерівці» [169, с. 25; 310, с. 105]. Українські дослідники відмовилися від виживання цих термінів, використовуючи натомість поняття «український національно-визвольний рух», «національні збройні сили», «рух Опору» [129, с. 87; 306, с. 8; 251, с. 101]. Дослідження діяльності ОУН та УПА на Прикарпатті здійснювалося із застосуванням загальнонаукових – аналізу і синтезу, індукції та дедукції, логічного, описового; спеціально-наукових – проблемно-хронологічного, порівняльно-статистичного, причинно-наслідкового, просопографічного; джерелознавчих – класифікаційного та критичного методів. Завдяки індуктивному підходу зроблено підсумкові висновки та узагальнення, а за допомогою дедуктивного, вдалося висвітлили досліджувану тему через конкретні факти та події. Застосування проблемно-хронологічного методу полягало у висвітленні етапів діяльності УПА змістовними блоками відповідно до підрозділів магістерської роботи, при чому розгляд окремих подій відбувався в хронологічній послідовності в узгодженні з попередніми і наступними. Використаний біографічний (просопографічний) метод дав можливість проаналізувати якісний і кількісний стан кадрового складу ОУН та УПА. При підрахунках чисельності повстанців і підпільників, складу репресивно-каральних органів, втрат обидвох сторін, кількості проведених акцій використовувався порівняльно-статистичний метод. Для роботи важливим є принцип регіоналістики, відповідно до якого розуміти і розрізняти глобальне і локальне, бачити спочатку ціле, а потім складові локальні частини, що складають його. Для виокремлення чотирьох груп джерел з досліджуваної проблеми корисним стало застосування класифікаційного, а аналіз змісту документів, достовірності наведених у них фактів – критичного та герменевтичного методів. Наукова новизна роботи полягає у постановці, узагальненні та аналізі проблеми дослідження. У роботі: вперше: – до наукового обігу введено ряд маловідомих архівних документів, які зберігаються у фондах Державного архіву Івано-Франківської області; – комплексно охарактеризовано структуру УПА та її осередки на Прикарпатті; – досліджено тактику діяльності українських націоналістичних структур і радянських каральних органів на різних етапах їхнього протистояння; – здійснено характеристику історико-культурних пам’яток, присвячених українському визвольному руху середини ХХ ст.; удосконалено: – аналіз історіографічної та джерельної бази досліджуваної проблеми; – характеристика форм і методів протистояння українського національно-визвольного руху радянській владі; – зміст окремих аспектів успіху радянської влади у боротьбі з українським визвольним рухом у 1950-х рр. отримали подальший розвиток: – використання методики статистичних підрахунків чисельності ворожих сторін та показників втрат за окремі періоди збройного протистояння; – з’ясування форм та методів боротьби органів радянської влади, спрямованих на ліквідацію українського визвольного руху. Практичне значення дипломної роботи полягає в тому, що опрацьований і систематизований матеріал може бути використаний у науково-дослідницькій (для підготовки узагальнюючих праць з національно-визвольного руху середини ХХ ст.) і навчальній (при розробці та читанні лекційних курсів, при підготовці до практичних та семінарських занять з нормативних і спеціальних курсів) роботі. Апробація дослідження. Окремі аспекти досліджуваної теми апробовано на звітній студентській науковій конференції ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» у березні 2018 р. Публікація. Окремі аспекти досліджуваної проблеми викладені в одній в науковій статті опублікованій у чернівецькому фаховому виданні «Питання історії України». Структура та обсяг дослідження зумовлені її метою та завданнями. Робота побудована за проблемно-хронологічним принципом і складається з переліку умовних скорочень, вступу, п'ятьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та десять додатків. Основний обсяг роботи викладений на 104 сторінок, загальний обсяг – 150 сторінок. РОЗДІЛ 1 СТУПІНЬ НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ 1.1 Історіографія проблеми Кількість праць присвячених історії ОУН та УПА у повоєнний час в Україні та за кордоном, складає близько чотири тисячі. Так, за підрахунками О. Лисенка і О. Марущенка, лише в 1998–2002 рр. в Україні з’явилося близько півтори тисячі публікацій з історії визвольного руху 1920–1950-х рр. [231]. Однак з величезного масиву видань, тільки окремі висвітлюють питання функціонування Української повстанської армії на Прикарпатті у 1944–1957 рр. Роботи з даної проблеми за місцем створення та політичними вподобаннями умовно можна поділити на чотири групи: праці представників української діаспори, що вийшли за кордоном, радянська, сучасна українська та зарубіжна література. Через те, що автори в основу своїх праць часто покладали не наукові принципи, а ідеологічні засади, в окремих випадках роботи між групами відрізняються [199, c. 277]. До першої групи слід зарахувати праці представників української діаспори, що вийшли за кордоном, написані в еміграції переважно безпосередніми учасниками національно-визвольного руху. Використавши доступну джерельну базу, а також особисті спогади, діаспорні історики започаткували етап об’єктивного дослідження історії Організації українських націоналістів та Української повстанської армії [214, c. 92]. Перші видання про діяльність ОУН та УПА з’явилися у той період, коли ще тривала збройна боротьба на українських теренах. Тому автори в своїх роботах з тактичних міркувань не описували структуру, форми та методи діяльності, а тим більше не називали прізвища керівного складу національно-визвольного руху. Незначна інформація про підпілля ОУН та УПА на Прикарпатті міститься в одному з перших досліджень історії визвольного руху – «УПА. Українська повстанська армія. Її генеза, ріст, дії у визвольній боротьбі українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу», опублікована 1946 р. у м. Мюнхені членом ОУН Миколою Лебедем. Використовуючи джерельну базу, автор здійснював загальну характеристику діяльності Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. Наприкінці книги поміщені оригінальні документи, в яких можна простежити напрямки пропагандистської діяльності українського визвольного руху середини ХХ ст. [227].