Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Жваве зацікавлення сучасної гуманітарної науки історією культури, і передусім культури народної, тісно пов’язаної з міфопоетичним світосприйняттям, віруваннями, обрядовістю, є ще одним свідченням докорінних змін у методології сучасних гуманітарних досліджень. Їх зумовило перенесення центру ваги з об’єкта наукового вивчення на його суб’єкт, або ж, інакше кажучи, виразний антропоцентризм сучасної гуманітарної науки.
Саме така кардинальна переорієнтація наукового пошуку спричинила формування цілої низки інтердисциплінарних гуманітарних напрямів, які й уможливили комплексне вивчення явищ духовної та матеріальної культури українського народу у різних куточках країни. Серед них чільне місце зі своїми здобутками останніх 15-20 рр. посідають етнолінгвістика і в її межах – етнопсихо- і етносоціолінгвістика, та лінгвокультурологія, гуманітарні дисципліни, об’єктом вивчення яких є культура, свідомість, суспільна діяльність народу, виражені в його мові.
Дослідження, виконані в рамках цих дисциплін, передбачають вивчення спільного, загальнолюдського й відмінного, національно-специфічного у світогляді того чи іншого народу крізь так звану “національномовну картину світу”, тобто крізь його мовну концептуалізацію та категоризацію.
Осмислення української демонології, як в загальнослов’янському контексті, так і локальне та ґрунтовне вивчення певного регіону є одним із актуальних завдань сучасної української етологічної та етнографічної науки. Тому, що вивчення народної демонології, або так званої нижчої міфології, найтісніше пов’язаної з повсякденним життям народу, зокрема нами розглядаються гуцули, уможливлює конструювання того міфологізованого, образного світу, що найвиразніше відбиває стосунки людини з довкіллям, її сприйняття явищ природи та осмислення їхнього впливу на неї. Саме в народній демонології, зокрема в її мовному оформленні, найяскравіше відбито національну специфіку міфопоетичної свідомості українців.
Демонологічні вірування та уявлення віддавна цікавили дослідників духовної культури українців, адже збережені впродовж віків окрушини “живої старовини” можуть значно докладніше й точніше розповісти про світогляд наших пращурів у дохристиянський період, ніж писемні джерела. На сьогодні вже накопичено значну і фактологічну, і теоретико-методологічну базу.
Тому дослідження демонічного образу жінки в міфологічній традиції Гуцульщини вкрай потрібне й важливе саме нині, коли з такою гостротою в новій українській державі стоять завдання вивчення національної свідомості українців, осмислення їх національної самобутності в колі інших народів. А це неможливо без глибокого знання свого коріння, історії своєї культури.
Метою магістерської роботи є спроба дослідження витоків формування, традиції та особливості демонічних образів жінки у міфологічній традиції Гуцульщини, зв’язку її із загальноукраїнською та загальнослов’янською традиціями.
Виходячи з мети дослідження нами були поставлені такі завдання:
– дослідити джерельну базу та історіографію даного дослідження;
– дати аналіз позитивним жіночим персонажам у гуцульській демонології;
– окреслити основні негативні жіночі персонажі гуцульської демонології;
– показати демонічні жіночі образи гуцульської міфології у літературних творах, мистецтві та кінематографі.
Об’єкт дослідження є демонологічного образу жінки в міфологічній традиції Гуцульщини.
Предмет дослідження – комплекс проблем, провідні тенденції і закономірності розвитку історичних знань про демонічні образи жінки в міфологічній традиції Гуцульщини.
Методологічна основа дослідження. Методологічною основою магістерської роботи є принципи історизму, всебічності та об’єктивності, проблемно-хронологічний принцип і принцип плюралізму. Під час роботи над дослідженням використовувалися загальнонаукові (аналізу та синтезу, індукції та дедукції) та спеціально-історичні методи (евристичної обробки джерел, хронологічний, біографічний, компонентного (структурно-функціональний) і порівняльно-історичного аналізу, типологічного дослідження).
Хронологічні рамки роботи охоплюють період ХІХ – початку ХХІ-го століття. Вибір нижньої межі дослідження обумовлений появою перших праць а розвідок пов’язаних із образом жінки у гуцульській демонології. Верхня межа дослідження дає змогу охопити найновіші праці з теми, простежити особливості сучасного розвитку знань.
Територіальні межі дослідження включають основні терени Гуцульщини та територію розселення гуцулів в Україні та поза її межами.
Наукова новизна магістерської роботи зумовлюється тим, що нами не тільки з’ясовують сучасний стан дослідження проблеми, але й окреслюють шляхи її подальшої розробки. Висновки, узагальнення можуть бути враховані та використані в узагальнюючих історіографічних і спеціальних працях, у дослідженнях образу жінки в гуцульській демонології, у навчальних курсах з етнології, історії, філології та культорології. Разом з тим, теоретичне і практичне значення результатів дослідження визначається новизною і комплексним підходом до аналізу поставленої проблеми, першим систематизованим висвітленням демонічних образів жінки в міфологічній традиції Гуцульщини. Проведене дослідження має прикладне значення для роботи громадсько-політичних об’єднань, для актуалізації їх історії.
Практичне значення дослідження полягає у можливості її застосування для історичної реконструкції складного і суперечливого демонічного образу жінки у Гуцульській міфології та його місця в історії Центрально-Східної Європи, для підготовки лекцій, посібників з етнографії України, Гуцульщини, Центрально-Східної Європи з метою популяризації знань про демонічній образі у міфологічній традиції Гуцульщини, широкого загалу та виступів на різного роду конференціях. Деякі результати дослідження можуть бути використані студентами під час проходження педагогічних практик (у школах, ліцеях, гімназіях, училищах, коледжах, технікумах). Робота може стати базою для написання більш фундаментального дослідження
Апробація результатів дослідження. Загальні положення магістерської роботи обговорювались на студентських конференціях та звітах.
Обсяг і структура магістерської роботи зумовлені метою, завданнями, проблемно-порівняльним принципом дослідження. Магістерська робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (81 позицій). Загальний обсяг магістерської роботи становить 96 сторінoк.
Розділ 1. Проблеми демонізації жінки в українській міфологічній традиції Гуцульщини. Джерела та історіографія (проблеми)
Дослідження традиційної демонології є надзвичайно важливим сектором етнологічних пошукувань, оскільки вона сягає корінням глибинних пластів культури народу. Особливо актуальне опрацювання цієї тематики для української етнологічної науки, адже про світогляд наших пращурів не маємо давніх писемних джерел, які були б достатньо докладними і надійними.
Широкий корпус зібраних від доби романтизму й дотепер етнографічних матеріалів та непоодинокі спроби їх теоретично осмислити є свідченням живого інтересу науковців до народної демонології, доброго розуміння її значення у вирішенні різноманітних, у тому числі й пов’язаних з етногенезом проблем, усвідомлення того, що демонологічні уявлення та вірування суть невід’ємною складовою життя традиційного суспільства, його своєрідними регуляторами [39, c. 700].
Український демонімікон цікавив учених впродовж ХIХ – ХХ ст. На сьогодні маємо спеціальну літературу, публікації польових матеріалів, присвячених демонологічній оповідній традиції. Фемінні демонічні образи, поряд з іншими персонажами стали предметом дослідження у фольклорних та етнографічних наукових виданнях Я. Головацького, І. Вагилевича, І. Франка, В. Гнатюка, В. Шухевича, А. Онищука. Продовжили та розвинули вивчення цієї теми сучасні науковці, що зосередили свою увагу на вузьких аспектах дослідження. До цього ряду належать І. Сенько, Н. Вархол, О. Поріцька, Н. Хобзей, Н. Левкович тощо. Однак, в українській фольклористиці ґрунтовні аналітичні праці, присвячені розгляду демонологічної прози, сюжетно- мотивного фонду, а, зокрема, розгляду системи демонічних жіночих персонажів Карпатського регіону, ще очікують на своє вирішення [39, c. 700–701].
Першими дослiдниками гуцульської демонології, в тому числі і фемінних демоннічних образів, були I. Вагилевич та Р. Кайндль. I. Вагилевич, по сутi, започаткував науковий розгляд народної демонологiї гуцулiв i бойкiв, охарактеризував цiлу галерею її образiв, вказав на їх генетичний зв’язок з архаїчними свiтоглядними уявленнями i дохристиянськими вiруваннями, спiльнi загальнослов’янськi й етнiчно та регiонально специфiчнi риси. Вiн вiдзначав тiсне поєднання народної фантастики, мiфологiї горян з повсякденними справами, життєвими потребами i конкретними реалiями навколишнього природного середовища [22, c. 76–77].