Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. В умовах розвитку демократії та становлення громадянського суспільства в Україні особливої актуальності набуває аналіз досвіду розбудови демократії в світі. Першочергову увагу привертає досвід європейський, який презентує зразки як успішного, так і невдалого запровадження демократичних інститутів. Одним з яскравих прикладів є Листопадова революція у Німеччині та встановлення Веймарської демократії, що проіснувала протягом доволі короткого часу, проте змогла продемонструвати як беззаперечні здобутки, так і прорахунки, типові для молодих демократій.
Метою нашої роботи є дослідження Листопадової революції 1917–1918 рр. та подальшої боротьби між двома моделями державного устрою, що розгорнулася в Німеччині на етапі становлення республіки. Йдеться про моделі демократичної республіки за зразком західних демократій та “соціалістичної республіки”, що стала відповіддю найбільш політично радикалізованих верств суспільства на катастрофу світової війни та зневіру в механізмах суспільного прогресу.
В історіографії проблема боротьби політичних альтернатив Листопадової революції та досвід державотворення Веймарської республіки привертали увагу різних дослідників. Радянські історики, насамперед Я. Драбкін, розглядали лише ліворадикальний проект “соціалістичної республіки” як справді демократичний. При цьому помірковані опоненти німецьких комуністів звинувачувалися в усіх “гріхах”, передусім співпраці з реакційними силами, вплив та дієвість яких в тих умовах значно перебільшувалися. В більш пізніх працях Я. Драбкіна помітні спроби більш об’єктивно підійти до цієї проблеми, уникаючи категоричних оцінок.
На відміну від радянських дослідників, обмежених марксистсько-ленінською методологічною концепцією, західні дослідники змогли представити більш повну панораму німецького політичного життя перших років існування республіки. Німецький історик А. Розенберг, у своїх дослідженнях німецької соціал-демократії відзначив, що саме боротьба двох поглядів на засади формування республіки призвели до розколу серед німецьких лівих та робітничого руху, тим самим призвівши до зрушення в бік контрреволюції, яке з фатальною неминучістю зумовило загибель першої німецької демократії.
Інший німецький історик Г.-А. Вінклер, розглядаючи боротьбу альтернатив після революції, підкреслював більш компромісний характер моделі демократичної республіки для німецького суспільства. На відміну від комуністів, помірковані соціал-демократи та ліберали схилялися до легітимності та правонаступності республіки, що мало вберегти країну від громадянської війни. Це зумовило половинчастість та незавершеність перебудови старого державного устрою, однак дозволило забезпечити відносно мирний перехід від монархії до республіки.
Переходу німецького суспільства до першої в його історії демократії присвячена також праця російської дослідниці Г. Садової, в якій авторка наводить приклади поступової еволюції парламентських інституцій Німецької імперії, що зумовило закономірність становлення демократії в умовах революції. У свою чергу альтернатива демократії у вигляді “соціалістичної республіки”, на її думку, виявилась непривабливою для широких верств німецького суспільства .
Окремі аспекти проблеми пошуку оптимальної моделі державного устрою демократичної республіки в Німеччині знайшли відображення і в дослідженнях українських науковців. Проте досвід Листопадової революції та Веймарського державотворення нині потребує, на нашу думку, глибшого й об’єктивнішого аналізу, що й становить мету даної роботи.
Об’єкт дослідження феномен німецької Листопадової революції 1917–1918 рр., а предмет дослідження – особливості та закономірності причин та предумов, перебігу та наслідків Німецької революції 1917–1918 рр.
Метою даної роботи є дослідити особливості Німецької революці 1917–1918 рр. Виходячи з мети дослідження нами були поставлені такі завдання:
– дати загальну характеристику причинам та передумовам революції у Німеччині;
– дати аналіз перебігу Листопадової революції та проголошення Баварська республіка;
– розглянути встановлення Веймарської республіки та наслідки Німецької революції.
Методологічні засади є принципи історизму, систем¬ності та об’єктивності в підході до висвітлення явищ минулого на основі комплексного використання джерел та наукової літератури.
Хронологічні рамки охоплюють 1917–1919 рр. – період перебігу Німецької революції. Вибір нижньої хронологічної межі (1917 р.) зумовлено закінченням Першої світової війни та початком революційних подій у Німеччині, верхньої 1919 р.) – закінченням революції у Німеччині та встановленням Веймарської республіки (11 серпня 1919 р.).
Територіальні межі дослідження стосуються території німецьких земель протягом вказаного періоду.
Джерельною базою курсової роботи є опубліковані видання збірки джерел, “Конституції Німецького Рейху від 1919 р.”, матеріалів, спогадів та листування, які дають змогу більш глибше розкрити дану проблему та зрозуміти особливості Німецької революції 1917–1918 рр.
Наукова новизна курсової роботи визначається у комплексному досліджені причин та передумов, перебігу, наслідків Німецької революції 1917–1918 рр. та її впливу на хід історичних подій у Німеччині та політичної історії Європи ХХ ст. в цілому.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що його фактологічний матеріал, основні положення, результати і висновки можуть залучатися при читанні загальних та спеціальних лекційних курсів у вищих навчальних закладах.
Структура роботи визначена завданням, характером та метою дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Магістр