Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність курсової роботи. Курди – народ, який має багатовікову історію, свої релігійні особливості, традиції. В наші дні курди населяють історичну область Курдистан на південному заході Азіатського континенту, яка займає суміжні території південно-східної Туреччини, північного Іраку і північній Сирії, а також частину території Ірану.
На сьогоднішній день курди є найбільшим етносом світу, позбавленим своєї державності. Курдистан займає ключове геополітичне та геостратегічне положення на Близькому Сході. У зв’язку з цим, боротьба курдів за національне визволення та створення своєї незалежної держави робить курдське питання однією з найбільш гострих і актуальних проблем світової політики.
Прагнення курдського народу до незалежності і самовизначення створило одне з найбільш гострих і складних багатовікових питань в міжнародних відносинах, яке до теперішнього часу не вирішено. Воно стало фактором напруженості на Близькому Сході, оскільки курдський рух грає велику роль внутрішньополітичного характеру в цьому регіоні. Спроби курдів знайти національну незалежність відповідного відгуку у Туреччині, Ірані, Іраку і Сирії, тобто країн, що поділили Курдистан, не знаходять.
Положення курдів в Ірані та Туреччині, сучасний розвиток подій в Курдистані зі спробами курдів самовизначитися і наслідки військового конфлікту в Сирії, що запустили процес автономізації, сприяють подальшій активізації курдського питання. З огляду на сучасний розклад сил на міжнародній арені, можна стверджувати, що будь-який сценарій розвитку ситуації буде мати доленосне значення як для самих курдів, так і для світової спільноти.
В даний час курдське питання перестало бути тільки внутрішньо-регіональною проблемою, придбавши міжнародний характер. Світові держави, маючи свої інтереси на цій території, будують свою політику виключно з їх урахуванням, не беручи до уваги інтересів курдського народу. Незважаючи на такі складні умови, курдський національний рух не втрачає сили, а навпаки, отримав новий імпульс і став значущим чинником міжнародних відносин.
Міжнародне співтовариство не змогло допоки виробити чіткого відношення до курдського питання, часто віддаючи перевагу в бік дотримання політики «подвійних стандартів». І хоча існують вироблені міжнародною спільнотою справедливі установки щодо права кожного народу на самовизначення, в той же час є і суперечні їм принципи непорушності територіальної цілісності і непорушності кордонів держави. Такі взаємовиключні положення створюють чимало складнощів на шляху вирішення курдської проблеми. Все це зумовлює актуальність і практичну значимість даного дослідження.
Метою курсової роботи є комплексний аналіз питань, що стосуються курдської проблеми як фактору динаміки геополітичних процесів в регіоні Близького Сходу.
Для досягнення мети поставлені такі завдання:
- проаналізувати генезис курдського питання;
- дослідити міжнародне нормативне закріплення курдського питання;-
- провести комплексний аналіз курдського народу як етно-релігійної групи;
- охарактеризувати стан курдів у Туреччині, Сирії, Іраку та Ірані;
- піддати аналізу курдський вектор в політиці Заходу;
- дослідити курдський напрямок у зовнішній політиці країн ЄС та Росії.
Об’єктом курсової роботи є положення курдів і курдське питання в контексті розвитку міжнародної політичної ситуації у кінці ХIХ ст. – першій третині ХХ ст.
Предметом курсової роботи виступають роль та місце курдського питання на міжнародній арені у кінці ХIХ ст. – першій третині ХХ ст.
Критичний огляд літератури. Питання значення та ролі близькосхідного регіону в міжнародних відносинах висвітлюються в роботах західних, рідше російських та українських вчених, політичних діячів та аналітиків. Дана проблема була розглянута у дослідженнях таких американських авторів, як Д.Йоффе, З.Бжезінський, Д.Снайдер, С.Коен, Дж.Егнью, Д.Ейкельман. Аналізу проблем безпеки в регіоні присвячені роботи таких західноєвропейських науковців, як К.Спенсер, М.Фішер, Р.Олівер. Ґрунтовні дослідження з аналізу етнічних конфліктів на Близькому Сході належать арабським вченим – Б.Саїду, А.Ахмеду, Х.Донану, А.Біаду. Серед російських та українських наукових праць із загальної проблематики безпеки і конфліктів у даному регіоні слід відмітити роботи М.Лазарева, Ю.Набієва, А.Малашенка, А.Кіслова, Т.Мануїльської, О.Гончаренка, Б.Яценка. Проблематика розвитку Іракського Курдистану досліджувалася такими авторами як Л. Андерсон, О. Жигаліна, К. Їлдіз, Д. Наталі, Г. Стенсфілд,
М. Хорев. Серед дослідників відносин Регіонального уряду Курдистану з Туреччиною та США варто відзначити М. Гантера та Г. Дженкінса.