Українська еміграція 19-поч. 21 ст.: суть, причини, наслідки (ID:306681)
Зміст
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І СТАН НАУКОВОГО ОПРАЦЮВАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 6
1.1. Історіографія дослідження 6
РОЗДІЛ ІІ ХВИЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ 16
2.1 Причини міграційних процесів в Україні. 16
2.2 Особливості здійснення українцями еміграції у східному та західному напрямках. 20
2.3 Наслідки та результати еміграційних хвиль для материкових українських земель. 51
РОЗДІЛ ІІІ УКРАЇНЦІ-ЕМІГРАНТИ ЯК РЕТРАНСЛЯТОРИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ТА ДЕРЖАВНОСТІ. 60
3.1 Визначні досягнення української діаспори. 60
3.2 Вклад діаспори у розвиток української державності 85
3.3 Реакція української діаспори на події в Україні (2014-2018 рр.) 92
ВИСНОВКИ 95
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 99
Зразок роботи
Актуальнiсть тeми. Вивчення історії українського народу неможливе без усебічного аналізу процесів, які відбувались та відбуваються в українському зарубіжжі, в середовищі української еміграції.
Українська еміграція традиційно відіграє важливу роль в узагальнені досвіду українського національно-визвольного руху, в опрацюванні шляхів розвитку національного руху, в пропаганді українського питання перед зарубіжною громадськістю. Основні центри її зосередження – в країнах Північної та Південної Америки, Австралії, Нової Зеландії та країн Західної Європи – стали осередками розвитку української політичної думки за межами України. Саме на території цих країн українцям вдалося розбудувати потужну мережу суспільно-політичних, соціально-економічних, науково-освітніх та культурних і мистецьких організацій, які самі по собі становлять вагому силу здатну підтримати нашу державу і лобіювати її інтереси на світовому рівні. Українська діаспора вже неодноразово доводила потужність свого міжнародного впливу упродовж різних періодів історії.
Вважається, що у сучасному світі, в зв’язку із глобалізацією та іншими процесами, що охоплюють більшість країн світу, все більшого поширення набувають міграції, пов’язані з переміщенням індивідуумів, більших чи менших людських груп між країнами, а часом і континентами. Багатогранність міграції як явища визначає її позитивні та негативні сторони, які не оминули й Україну, яка є як країною-донором, так і країною-реципієнтом.
Українська діаспора, закордонне українство, закордонні українці – доволі неоднорідне явище, яке складається з кількох поколінь, різних за життєвим досвідом, ментальністю, світосприйняттям та, певною мірою, оцінками процесів, що відбуваються в Україні. Історики виділяють чотири «хвилі» переселення українців за межі батьківщини. В цих «хвилях» є як спільні так і відмінні риси. Дослідники української еміграції не можуть з точністю підрахувати кількість українців поза батьківщиною, і називають число від 12 до 20 мільйонів осіб. Такі обставини зумовлюють необхідність вивчення та наукового осмислення української еміграції як явища. Актуальність досліджуваної проблеми посилюється й тим, що відтік українців за кордон в сучасних умовах набув значних масштабів, які загрожуть національній безпеці і посилюють і так дуже серйозну демографічну кризу, в якій перебуває Україна.
Метою дослідження є висвітлення причин, напрямків та наслідків еміграції українців в період з кінця XIX –початку XXI ст.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
• проаналізувати історіографію проблеми та її джерельну базу;
• розкрити передумови та причини переселення українців поза межі своєї батьківщини;
• висвітлити процесс становлення українського емігрантського життя у різних сферах;
• дослідити історію взаємовідносин материкової України та діаспори;
• проаналізувати зусилля українських емігрантів в напрямку українського державотворення;
• охарактеризувати характер та склад усіх «хвиль» еміграції;
• визначити наслідки та результати еміграції українців для української держави
Інші роботи з даної категорії: