Основні засади молодіжної політики ОУН у висвітленні української підпільної суспільно-політичної думки 1940-х – І пол. 1950-х років (ID:306683)
Зміст
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І
УКРАЇНСЬКА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ПЕРІОДУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 9
1.1. Провідні ідеологи українського національно-визвольного руху та їх теоретична спадщина 9
1.2. Питання молоді у публіцистичних працях Ярослава Старуха 14
1.3. Особливості молодіжної політики ОУН у висвітленні Ярослава-Дмитра Вітовського та Петра Дужого 18
1.4. Михайло Палідович-Карпатський та Йосип Позичанюк про українську молодь в умовах підрадянської дійсності 23
РОЗДІЛ ІІ
МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ УКРАЇНСЬКОГО ПІДПІЛЛЯ 1946-СЕРЕДИНИ 1950-Х РР. 29
2.1. Відображення нової концепції молодіжної політики ОУН у працях провідних ідеологів націоналістичного руху 29
2.2. Питання молоді крізь призму теоретичної спадщини Ярослава Богдана 34
2.3. Основні засади молодіжної політики українських націоналістів у працях Дмитра Бандусяка та Ярослава Трипільського 37
2.4. Михайло Дяченко та Людмила Фоя про роль молоді в умовах підпільної боротьби ОУН з радянською владою 42
ВИСНОВКИ 49
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 52
Зразок роботи
Актуальність дослідження. Молодь традиційно виступає основною рушійною силою змін суспільно-політичного життя держави. Від того, наскільки влада звертає увагу на проблеми молодого покоління, що дає йому можливість відчути себе суб’єктами процесу державотворення, залежить не тільки її теперішній стан, але й перспективи майбутнього розвитку. Тому молодіжна політика завжди є одним із пріоритетних напрямків державних інтересів будь-якої країни.
Молодь виступала активним учасником широкомасштабного повстанського руху 1940 – сер 1950-х рр., очолюваного Організацією українських націоналістів. В її склад входила більшість зовсім юних людей – вихідців з молодіжної організації «Юнацтво». Наприклад, на початок 1940-х рр. Петру Федуну було 21, Василю Галасі – 20, а Осипу Дякову –19. Тому Організація прагнула заручитися підтримкою молоді задля підготовки майбутніх кадрів та залучення до активної збройної боротьби проти іноземних загарбників.
Відображення проблеми молоді у суспільно-політичній думці українського підпілля у воєнний та повоєнний періоди має відмінності, адже починаючи від 1946 р., український визвольний рух в СРСР почав переходити від форм широкої повстанської боротьби до глибоко підпільної. Провідні діячі ОУН усвідомили, що потрібно проводити пропаганду серед молоді у зміненому руслі, який відповідав вимогам якнайсуворішої конспірації.
Актуальність проблеми посилюється подіями, котрі мають місце на Сході України в теперішній час. Громадянська позиція молодого покоління регіону формується під впливом активного ведення Росією «інформаційної війни», що виражає суто імперську політику країни-агресора. Це має безпосередній вплив на динаміку і результати військово-політичного протистояння України з російсько-терористичними угрупуваннями на тимчасово окупованих ворогом територіях. Тому вивчення уроків минулого, зокрема, особливостей організації молодіжної політики в умовах ворожого оточення, необхідне для розуміння її важливості в контексті майбутньої інтеграції регіонів Донбасу та Криму до складу України.
Мета дослідження полягає у визначенні місця і ролі молоді в українському національно-визвольному русі 1940-х – сер. 1950-х років на підставі аналізу основних публіцистичних праць провідних ідеологів ОУН.
Для реалізації визначеної мети поставлено завдання:
проаналізувати історіографію та джерельну базу дослідження;
систематизувати основні праці теоретиків українського націоналістичного руху у визначений період і зробити їх аналіз з огляду на висвітлення ними проблеми молоді;
визначити основні засади молодіжної політики оунівського руху;
розкрити форми і методи залучення молоді до активної повстанської/підпільної боротьби;
охарактеризувати роль і місце молодого покоління в українському національно-визвольному русі;
прослідкувати еволюцію змін молодіжної політики ОУН впродовж 1940-х – сер. 1950-х років у поглядах їхніх керівників та прихильників в умовах переходу визвольного руху від форм відкритої боротьби до глибоко підпільної, починаючи з 1946 р.
Інші роботи з даної категорії:
Магістр