Бронзова доба (ID:437226)

Бронзова доба – важливий культурно-історичний період в історії людства. Саме в цей час набувають поширення вироби з бронзи. Вироби з бронзи використовували поряд із кам'яними, поступово витісняючи їх. Бронза плавиться легше від міді (вироби з бронзи виходять більш гостріші і твердіші від мідних знарядь праці). Найдавніші вироби з бронзи знайдені в Месопотамії і Південному Ірані (IV тис. до н.е.). Пізніше вони поширюються на територію Малої Азії, Єгипту (кінець IV тис. до н.е.). В Індії і на Півдні Європи бронзові речі виготовлялись у III тис. до н.е., в тому числі і в Україні в цей час також починають виготовляти бронзові вироби, а в II тис. до н.е. – у Китаї та решти регіонів Європи. Ще пізніше бронзова доба фіксується в Африці (I тис. до н.е.) та Південній Америці (I тис. н.е.). Території України в періоди ранньої та середньої бронзи входили до складу Циркумпонтійської металургійної провінції, а на етапі пізньої бронзи – Євразійської та Європейської металургійних провінцій. Бронзовий вік на території України поділяється на три періоди: ранній (ХXXII / XXX-XXIII ст. до н.е.), середній (ХXIII-XVIII ст. до н.е.) та пізній (ХVII-Х/IХ ст. до н.е.). Регіони які надавали сировину для виплавки бронзи – Балкано-Карпатський, Північнокавказький і Приуральський. Етнічні процеси за доби бронзи розвивалися по лінії глибоких взаємних проникнень за напрями північ – південь та захід – схід. Виділено чотири базові лінії розвитку: праслов’янська, індоіранська, прафінно-угорська, прафрако-іллірійська. Специфіка доби ранньої бронзи заклечається в етнокультурних консолідація населення (коли племена ямної спільноти та культури кулястих амфор контролювали практично всю територію нашої держави). Це був час, коли культурні імпульси з України переважали зовнішні чинники. За доби середньої бронзи відбулися значні зрушення у сфері металургії та металообробки. Широко в побуті починають використовувати металеві речі, а також їх використовують в всілякім виробництві і військовій справі. Саме в тоді бронзова доба поширюється по всій нашій державі. В середній бронзовій добі виділяють два потужні осередки металообробки: карпатський – на крайньому Заході, і катакомбний – на решті земель. Заключний період бронзової доби (XVIII – X ст. до н.е.) охоплює фази її найвищого розвитку (XVIII – XIII ст. до н.е.) і системної кризи (XII – X ст. до н.е.). Для системної кризи науковці застосовують в літературі термін «доба фінальної бронзи» (також це єсть переходом від бронзового до залізного віку). Ознакою доби була сприятлива кліматична ситуація (вологий і теплий клімат). В цей розвивається скотарсько-землеробське господарство, народ починає осідати на якійсь певній території .