Павло Скоропадський – державотворення (ID:678136)
Зміст
ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ 1. Історіографічний та джерелознавчий аспекти дослідження: 7
1.1. Історіографія 7
1.2. Джерельна база теми 15
Розділ 2. Формування національного світогляду Павла Скоропадського 20
2.1. Чинники впливу на формування суспільно-політичних поглядів Скоропадського 20
2.2. Державно-правовий аспект суспільного бачення майбутнього гетьмана Української держави 34
Розділ 3. Павло Скоропадський у розбудові української державності 51
3.1. Особливості внутрішньої політики Української держави 51
3.2. Засади зовнішньої діяльності Павла Скоропадського 60
Висновки 71
Список використаних джерел та літератури 76
Зразок роботи
Актуальність теми Здобуття Україною незалежності стало однією із найбільших геополітичних подій ХХ ст., знаменувало формальний кінець Радянського Союзу, відбулося як явище світоглядного характеру, що вимагає наукового осмислення на основі нових концептуальних підходів. Відновлення української держави і розбудова державності повертають українців до власних державницьких традицій, державотворчого процесу, до незнищенної ідеї самостійної та соборної України. Ця ідея мала різний вигляд, але в українській політико-правовій думці завжди наголошувалося на «тяглості» (безперервності) процесу її втілення.
На початку ХХ століття українська політична та правова думка пройшла шлях, у звичайних умовах розрахований на десятиріччя. Держава як ідея, як практичне втілення стає організуючим центром ідейно-політичних та світоглядних розмежувань, з’єднань, угруповань, уподобань, симпатій та антипатій.
Ідейні суперечності, конфлікти початку ХХ століття мали різні лінії розвитку, різну перспективу. Найгострішим і найактуальнішими були суперечності між «федералізмом» і «самостійництвом» у питанні державного суверенітету України, між республіканською та монархічною тенденцією у встановленні форми держави і відповідно, між одноосібною й колегіальною владою, між національним і соціалним у зміті держави та революційних перетворень, між ідеологіями консерватизму, соціалізму, націоналізму та більшовизму.
Ці фундаментальні конфлікти становлять не тільки історію політичної і правової думки в Україні, а й визначають стратегію розвитку української держави у ХХІ столітті. Історичні фрагменти боротьби ідей дозволяють зрозуміти об’єктивне й суб’єктивне у розвитку сучасної держави, влади, суспільства. Сучасне політичне життя в Україні - суперечлива й дуже складна сфера, в якій вирішуються фундаментальні проблеми майбутнього українського народу, зокрема, традиційні (історичні) конфлікти. За цих умов зростає роль науки про політичні та правові ідеї минулого, актуальним стає аналіз державних та правових поглядів історичних постатей, без яких немислима об’єктивна історія держави і права України.
Інші роботи з даної категорії: