Зразок роботи
Актуальність дослідження. Творчість Т.Г. Шевченка відкрила новий, вищий етап у розвитку української культури. Нею був стверджений критичний реалізм в українській літературі, започаткований її революційно-демократичний напрям.
Ім'я Шевченка вперше стало відомим на просторах Російської імперії, коли півтора століття тому в Петербурзі вийшла невелика книжечка "Кобзар". В історії України автор цього видання був винятковим явищем — він вийшов з найглибших надр трудового народу і здобув всесвітню славу.
Але саме походження ще не гарантує відданості людини своїй соціальній природі до кінця життя (відомий дворянський історик М. Погодін, наприклад, за походженням був кріпаком). Тарас Шевченко був і залишався вірним народові, ніколи не розривав з ним зв'язку і в кінці життя з гордістю писав: "... я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу".
Природа дуже щедро обдарувала юнака — в нього було два покликання: художника і поета. Почав він творчий шлях як художник, здобув визнання вже в молоді роки, а в кінці життя йому було надано звання академіка. Проте переважало в ньому друге, основне й головне покликання — поета, мало сказати — новатора, а поета особливої, незвичайної сили думки, глибини почуття, могутньої революційної пристрасті.
Порівняно недавно стала відома одна з перших поетичних спроб Шевченка — вірш "Нудно мені, що маю робити?". Від цих перших рядків і до останнього передсмертного вірша "Чи не покинуть нам, небого..." поет висловлював думи, почуття й прагнення свого народу. Слідом за "Кобзарем" з'являється альманах "Ластівка", де також надруковано ранні твори Шевченка, які не ввійшли до збірки, зокрема балада "Причинна". (Тепер цією поезією відкривається "Кобзар".) Уже перші проби пера Шевченка зі своєю народністю, емоційністю були виключно новим явищем в українській літературі.
Об’єктом курсової роботи виступає постать Т. Г. Шевченка.
Предметом курсової роботи є внесок Т. Г. Шевченка в український націонално культурний рух які проходили в період національно визвольного руху в 1840-1861 рр.
Мета курсової роботи дослідити перебіг українського національного руху в 1840-1861 рр.
Територіальні межі курсової роботи охоплюють територію сучасної України
Хронологічні рамки курсової роботи охоплюють період від 1814-1861 рр.
Огляд джерел і літератури. На момент народження Тараса Шевченка метричні книги в селі Моринці велися російською мовою, і його записали Тарасом («У жителя села Моринец Григорія Шевченка и жены его Екатерины родился син Тарас»; цитується за Тарас Шевченко: Документи та матеріали до біографії. 1814-1861/ За ред. Є. П. Кирилюка. – К., 1982 – С. 6- 45.). На той часу документах не зазначували кріпаків по батькові (див. напр. текст вольної від 22 квітня 1838 року: «отпустил вечно на волю крепостногомоего человека Тарася Григорьева сына Шевченка доставшегося мнем по наследству после покойного родителя моего действительноготайного советника Василея Васильевича Энгельгарда») При житті Шевченка в українських текстах вживали два варіанти: «Тарас Григорьевич» (див. Напр. Лист Григорія Квітки-Основяненко від 23 жовтня 1840 р. Основа: «мій коханий пане, Тарас Григорьевич») і «Тарас Григорович» (див. напр. того ж автора від 29 квітня 1842 р. Основа «Милий і добрий мій паночку Тарас Григорович»). Російською мовою прийнято писати «Тарас Григорьевич Шевченко» ( Большая советская энциклопедия. Третье издание «Советская энциклопедия». 1969-1978 гг. В 30 томах.), укрраїнською мовою – «Тарас Григорьевич Шевченко» (Національна бібліотека україни імені В. І. Вернадського, Київ).
Методологічну основу курсової роботи складають добре відомі методи дослідження історичних процесів та подій, принципи обєктивізму, історизму та науковості
Наукова новизна отриманих результатів курсової роботи зумовлена змістом і сукупністю поставлених завдань та шляхами їх розв’язання;
Практичне значення курсової роботи полягає у тому, що фактологічний матеріал, основні положення і висновки роботи можуть бути використані у науковій (при підготовці узагальнюючих праць з історії України, посібників і підручників, науково-довідкових і енциклопедичних видань), навчальній (для розробки і викладання нормативних курсів з історії України у середніх і вищих навчальних закладах, при викладанні спеціальних курсів у вищій школі, присвячених вивченню українського національного руху на Закарпатті, Закарпатській Гуцульщині) і громадсько-політичній (для подальшого дослідження українського національного руху.
Структура роботи обумовлюється метою і завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.
Магістр