Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. В останні десятиліття увага міжнародної громадської та наукової спільноти була зосереджена на іспанських політичних, соціально-економічних та адміністративно-територіальних системних перетвореннях. Безпрецедентний та ефективний перехід Іспанії до демократії став моделлю та найоптимальнішим перетворенням у рамках глобальної "третьої хвилі" демократизації. Головне досягнення іспанської нації та її політичної еліти, що вижило у ХХ столітті. Майже 40 років історії авторитарного режиму слід вважати, що за три десятиліття можна було досягти позитивних результатів у всіх сферах суспільного життя для всіх без винятку соціальних верств.
Аналіз історичних праць дозволяє нам широко розкрити питання повоєнного періоду Іспанії. Зокрема праці українських іспаністів, які є загальнодоступними для нас, дають змогу висвітлити події даного періоду. Також, ми можемо звернутися до зарубіжних фахівців. Потужна школа іспаністики була представлена за радянського періоду, тепер Росії, де ми без великих труднощів перекладу праць, можемо використовувати їх у своїх роботах. Іспанське питання висвітлювали британські, англійські, французькі, американські та безпосередньо іспанські вчені. Які звертали свою увагу на різні історичні події іспанського народу, зокрема повоєнного часу, його особливості та специфіку.
Об’єктом курсової роботи виступає історіографія Іспанії повоєнного періоду
Предметом курсової роботи є українська та зарубіжна історіографія Іспанії даного періоду.
Мета курсової роботи дослідити наукові праці істориків по даному періоду.
Виходячи з поставленої мети автором курсової роботи поставлено наступні завдання:
- проаналізувати вітчизняну історіографію проблеми;
- охарактеризувати особливості зарубіжної історіографії;
Територіальні межі курсової роботи обумовлюються історико-географічними межами Іспанії в роки франкізму.
Огляд джерел і літератури.
Сучасна вітчизняна іспаністика перебуває на шляху свого поступального розвитку. Вона представлена її фундатором – О. П. Іваницькою – та керованою нею вінницькою школою іспаністів: молодими науковцями, докторами й кандидатами історичних наук. Нові осередки української іспаністики з’явилися й активно розвиваються у Львові, Києві, Миколаєві тощо. Досліджуваною нами проблематикою займалися О. П. Іваницька, зокрема у контексті написання нею політичної біографії керівника Іспанії у 1939–1975 роках Ф. Франко [20] та молода київська дослідниця Кощій Ю. В. [28,29].
Ряд російських вчених внесли свій внесок у вивчення цього питання. В межах Академії наук Російської Федерації діє Інститут всесвітньої історії зі спеціальним відділом історії Іспанії, видається щорічник «Проблеми іспанської історії», проводяться круглі столи, семінари, конференції, симпозіуми, де не тільки інформація обмінюється, але будуються нові позиції та підходи. та прогнози. Сучасна російська іспаністика представлена С.П. Пожарською [40, 42, 43], С.М. Хенкін [52].
До окремих груп наукових працівників віднесли спеціалізовані дослідження Хосе Гарсії [54], Мігель Амандо [39], які присвятили окремий аспект франкістської внутрішньополітичної історії, її окремим етапам, найвидатнішим подіям та політикам того часу.
Методологічний, науковий та пізнавальний інтерес для нас становлять монографії С. Пейна «Режим Франко. 1936–1975» [40]. Американський науковий співробітник, досліджуючи генезу авторитарного характеру іспанського управління в ХХ ст., виявив ретроспективність історичного розвитку Іспанії.
Узагальнюючий підхід у проблематиці періодизації франкізму пропонується в академічному виданні “Історія Іспанії ХХ століття. 1939–1996” [7]. Укладачі видання пропонують виділити 1939–1951 роки як перший період франкістської диктатури, яка до 1945 року була профашистською, а від 1945 до 1951 року – націонал-католицькою. Загалом іспанська історіографія останніх літ розрізняє у франкістській історії два етапи, істотно відмінні один від одного. Перший (1939 – кінець 1950-х pp.) отримав назву "тоталітарно-авторитарного"; другий (кінець 1950-х – 1975) –"авторитарно-технократичного".
Політичний лад Іспанії базувався на цих головних законах, що були прийняті в різний період: Закон про Кортеси 1942 р. [3], "Хартія іспанців" 1945 р. [5], Закон про спадкоємність 1947 р. [2]. За якими ми має змогу детально вивчати і аналізувати внутрішній стан справ в країні.
Наукова новизна отриманих результатів роботи зумовлена змістом і сукупністю поставлених завдань та шляхами їх розв’язання. У роботі:
- узагальнені сфери внутрішньої політики, її закономірності, специфіка та особливості франкізму в політичній, економічній, соціальній, ідеологічній сферах;
- проаналізовано передумови формування основних законів та особливостей зовнішньополітичного розвитку режиму Франко;
Практичне значення курсової роботи полягає у тому, що фактологічний матеріал, основні положення і висновки роботи можуть бути використані у науковій при підготовці( наукових повідомлень, статей, науково-довідкових видань), навчальній (для розробки і викладання нормативних курсів з всесвітньої історії у середніх і вищих навчальних закладах, при викладанні спеціальних курсів у вищій школі, присвячених вивченню історії Іспанії в післявоєнний період.
Структура роботи складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (позицій) та додатків.