Обробка кольорових металів на Волині ІХ ˗ середини ХІІІ ст (ID:721665)

Актуальність дослідження. Мистецтво обробки кольорових металів слов’янських племен періоду формування держави Київська Русь характеризувалося глибоким прагматизмом мислення, утилітарністю і не було схоже на сучасне декоративне оформлення речей. Середньовічний майстер створював форму і орнамент речей, які набували символіки відповідно до ритуальної цінності і зразка. Символіка творів ювелірного мистецтва тісно пов’язана з комунікативними і релігійними функціями, які доповнювалися соціальними, економічними, політичними. Прикраси визначали соціальний статус особи у становій ієрархії, мали сакральне і престижне значення. Під час розкопок волинських міст археологи виявляють ремісничі майстерні (ювелірні, ковальські) у складних житлово–господарських комплексах садиб. Знахідки свідчать про концентрацію сировини і ремісничих виробів у дворах феодалів. Розвиток різновидів обробки кольорового металу був неможливий без експорту сировини: міді та її сплавів, олова, свинцю тощо. Якість продукції була досить високою і за складністю технології, передачі традицій вона не поступалася виробництву Візантії, країн Сходу і Заходу. На розвиток кольорового металообробного мистецтва значний вплив мало знайомство місцевих майстрів із художнім імпортом, а також виготовлення різних прикрас, ливарних форм. Запровадження християнства на Русі