Подільські замки у XIV – XVII ст. (ID:727819)

Яскравим прикладом культового оборонного зодчества в Україні є Сутковицька церква на Поділлі, верхній ярус якої був пристосований до оборони, нижній поверх був відведений для молитв. Із середини XVI ст. в українській архітектурі відчувається вплив напрямку Відродження. Більшою мірою це традиції німецького та польського зодчества, що відобразилися на архітектурі Львова. Варто зазначити, що в містах Західної України західноєвропейський Ренесанс змішувався архітекторами з локальними українськими традиціями. Архітектура України в цей період відповідає низці характерних рис загальноєвропейського ренесансового мистецтва: 1. чітка симетричність; 2. ордерність, переважне використання наріжних пілястрів; 3. горизонтальність поділу на поверхи; 4. багатство декоративного оснащення фасадів. Вплив містобудівної та архітектурної практики європейського Відродження відбився на українських землях вже на початку XVI ст. Кращі умови для цього були в західноукраїнських землях, де відбудовувалися старі та закладалися нові міста, базою для них здебільшого слугували магнатські фортеці: Броди, Жовква, Бережани, Меджибіж, Тернопіль []. В свою чергу саме Жовква була одним із найперших міст на українських землях, при закладенні якого було використано європейську концепцію «ідеального міста». Зміст технології полягав у створенні гармонійної схеми міста. На плані місто дотримувалося форми прямокутника, поділеного на секції – райони проживання етнічних груп населення: у даному випадку руської, польської, вірменської. У центрі кожного відділу – ринкова площа, від якої паралельно промінево розгалужувалися вулиці, у центрі ж всього міста була велика площа з ратушею як адміністративним центром. Визначено, що першими «ідеальними містами» на теренах Україні були: Шаргород (1580) та Броди (1584), на сьогодні жодне місто не зберегло початкової оригінальної радіальної структури.