Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. У сучасних умовах утвердження української державності зростає роль наукових досліджень з історії національного державотворення. Однією з найменш вивчених історико-правових проблем цієї тематики є право і система законодавства Західно-Української Народної Республіки (далі - ЗУНР). Попри те, що ЗУНР проіснувала близько року Українською Національною Радою було розроблено і прийнято ефективне законодавство, яке характеризувалося демократичністю та високим як для того часу рівнем юридичної техніки. Досвід роботи державних діячів ЗУНР в австрійському парламенті забезпечив ефективність законотворчих процесів в умовах розбудови національної держави на західноукраїнських землях. Раціонально використавши австрійське законодавство, нормативно-правові акти Української Народної Республіки та Центральної Ради, законодавці ЗУНР синтезували найкращі здобутки національної і європейської правової думки.
Історико-правові аспекти становлення й розвитку права і системи законодавства ЗУНР мають безперечно велике пізнавальне, історико- теоретичне та практичне значення. Дослідження в історико-правовому контексті дає змогу, крім того, заповнити прогалини в історико-юридичному знанні про еволюцію правового регулювання в Україні і на цій основі досягти головної мети - створення неупередженої об’єктивної концепції розвитку українського права й держави, поєднання історико-правового досвіду національного права та системи законодавства з розв’язання їх актуальних проблем у сучасних умовах євроінтеграційних процесів.
Окремі аспекти формування й функціонування права і системи законодавства ЗУНР досліджували правознавці та історики: С. Адамович, Т. Андрусяк, Н. Барановська, І. Бойко, О. Вівчаренко, М. Гетьманчук, В. Головченко, В. Гончаренко, Х. Горуйко, Г. Грабовська, І. Гриник, Я. Грицак, Ю. Даниленко, Е. Кісілюк, М. Кобилецький, М. Когутяк, В. Кондратюк, М. Костицький, М. Лозинський, М. Литвин, С. Макарчук, К. Науменко, Л. Присташ, В. Регульський, М. Стахів, О. Субтельний, Б. Тищик, В. Чехович, М. Чубатий та ін.
Мета та завдання роботи. Мета роботи полягає у виявленні закономірностей та особливостей розвитку права і системи законодавства Західно-Української Народної Республіки.
Зазначена мета зумовила вирішення таких задач:
- висвітлити становлення і розвиток ЗУНР;
- дослідити «Акт Злуки» УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. та його вплив на розвиток правової системи ЗУНР;
- охарактеризувати правові звичаї і традиції як джерела права ЗУНР;
- розглянути норми міжнародного права та їх вплив на правове регулювання суспільних відносин в ЗУНР;
- проаналізувати особливості нормотворчої діяльності ЗУНР;
- здійснити характеристика процесу застосування законодавства ЗУНР.
Об’єктом магістерської роботи є правові відносини, що виникали, змінювалися і припинялися в період функціонування Західно-Української Народної Республіки.
Предметом магістерської роботи - правова система ЗУНР.
Методи дослідження. Під час дослідження використано комплекс теоретичних, загальнонаукових і конкретно-наукових методів з дотриманням принципів об’єктивності й історизму. В основу покладено діалектичний підхід, що дало змогу виявити взаємозв’язки, динаміку та особливості розвитку права та систему законодавства ЗУНР в контексті тогочасних європейських правових процесів порівняно із законодавчою діяльністю Центральної Ради УНР.
Розкриваючи визначенні завдання, було застосовано такі методи: конкретно-історичний - під час аналізу умов і особливостей проголошення ЗУНР як початку формування національної державності (підрозділ 1.1); узагальнення - визначаючи правові особливості організації державної влади ЗУНР (підрозділ 1.2); історико- генетичний - аналізуючи міжнародно-правові підстави проголошення незалежності ЗУНР та застосування міжнародно-правових норм у системі національного законодавства (підрозділ 2.1., 2.2); порівняльно-історичний - за правового аналізу наслідків укладання «Акта Злуки» УНР та ЗУНР (підрозділ 1.2.); формально-юридичний - розглядаючи міжнародно-правовий статус та оцінюючи нормотворчу діяльність ЗУНР (підрозділ 3.1., 3.2); соціально- юридичний - визначаючи ступінь застосування у національному законодавстві періоду ЗУНР норм звичаєвого права, ступеня застосування австрійського права, а також організації системи судочинства (підрозділи 2.2, 3.1 та 3.2).
Науково практична значимість одержаних результатів полягає в тому, що у роботі окреслено, розроблено і обґрунтовано концепцію права і систему законодавства ЗУНР та відповідно до цієї концепції комплексно розкрито практику застосування законодавства, визначено специфіку норм законодавства досліджуваного періоду та впливу міжнародно- правових норм, моральних норм та правових звичаї і традицій на практику відновного судочинства ЗУНР.
Структура магістерської роботи зумовлена предметом і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (59 найменувань). Загальний обсяг становить 62 сторінки, з них 56 - основний зміст.
Магістр