Господарський розвиток Київської Русі — як складової Європейської цивілізації (ID:907944)

РОЗДІЛ 1 ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ 1.1 Сільське господарство Основним заняттям населення Київської русі в сільському господарстві було землеробство. Воно було розповсюджене на всій території давньоруської держави, але існували місцеві відмінності, обумовлені як географічними факторами, так і рівнем розвитку продуктивних сил. Важливим аспектом була географічна розташованість регіонів. У північній половині Східно-Європейської рівнини простягалися великі ліси, де на півночі переважали хвойні види, а на південь - змішані. Далі на південь ішла смуга лісостепу, яка була вузькою біля Дніпра (300 км), але розширювалася до Дону (500 км). У цій області розташовувалися чорноземні ґрунти, які поширювалися з заходу на схід і включали в себе Київ. Саме тут сформувався один з найстаріших центрів землеробства в Східній Європі. Зміна лісових і степових просторів у лісостеповій зоні створювала передумови для господарського використання земель. Населення спочатку освоювало території з найбільш сприятливими для землеробства ґрунтами, водними умовами та кліматичними умовами, що сприяло отриманню високих врожаїв. На північному сході Русі успішно розвивалося землеробство, завдяки наявності лісових масивів з так званими "ополями", тобто відкритими ділянками з достатньо родючими ґрунтами, що дозволяло отримувати задовільні врожаї сільськогосподарських культур. У процесі землеробства основними інструментами були сохи, але на півдні також використовувався плуг або рало, які обробляли землю з допомогою тяглової сили худоби. Впровадження орного землеробства різко підвищило продуктивність праці і дозволило обробляти великі ділянки землі, такі як поля або ріллі.