Діяльність антигітлерівської коаліції в 1944-1945 роках (ID:993621)

ООН відіграє важливу роль у міжнародному житті. Але восени 1944 року, коли проходила конференція в Думбартон-Оксі, намічалися лише контури майбутньої міжнародної організації. Її попередниця - Ліга Націй, фактично припинила своє існування вже в перші роки Другої світової війни. Нездатність Ліги Націй припинити агресію змусила багатьох політичних діячів ще в розпал жорстоких битв Другої світової війни думати про те, що потрібно зробити, щоб забезпечити міцний мир для прийдешніх поколінь. Сумний досвід Ліги Націй необхідно було врахувати при створенні нової організації безпеки. Ось чому настільки велику увагу в ході переговорів в Думбартон-Оксі було приділено питанню про процедуру голосування в Раді Безпеки - одному з керівних органів майбутньої світової організації, якому належало приймати дієві заходи проти порушників миру. У цьому органі важливі рішення повинні були прийматися лише за згодою всіх держав, на яких лежить головна відповідальність за підтримання миру. Але якраз в цьому кардинальному питанні виникли найбільші труднощі. В принципі всі учасники переговорів в Думбартон-Оксі були згодні, що при прийнятті важливих рішень в Раді Безпеки потрібна одноголосність його постійних членів (тобто Радянського Союзу, Сполучених Штатів, Великобританії, Китаю і Франції), оскільки на них лежить головна відповідальність за підтримку миру. Однак англо-американські представники запропонували зробити вилучення з цього загального правила, якщо питання стосується суперечки, що зачіпає постійного члена Ради. У такому випадку представник даної держави не повинен був брати участь у голосуванні. Неважко побачити, що прийняття такої пропозиції підірвало б таку необхідну єдність дій великих держав. Їх співпраці було б завдано серйозної шкоди, якби якийсь із постійних членів Ради позбувся права брати участь у голосуванні і Рада Безпеки прийняла б рішення без нього, а тим більше проти нього. У всякому разі Радянський Союз не міг піти на те, щоб допустити таку ситуацію, коли західні держави шляхом механічної більшості отримали б можливість диктувати свою волю соціалістичній державі. 21 серпня члени Керівного комітету обмінялися думками про порядок роботи першого пленарного засідання. Кадоган запропонував, щоб за основу для переговорів був узятий Англійський документ, розісланий заздалегідь всім учасникам, як і відповідні документи радянської та американської делегацій. Громико зауважив, що в англійському та американському документах занадто багато уваги, приділяється деталям. Стеттініус зауважив, що радянська сторона буде грунтуватися на своєму документі, тоді як американці і англійці будуть користуватися своїми документами. Потім можна буде вирішити, які додаткові пункти слід включити в обговорення. З цією пропозицією всі погодилися. Англійські пропозиції мали п'ять розділів. Розділ «А» викладав принципи і цілі майбутньої організації та її структуру. Забезпечуючи міжнародний мир і безпеку, організація повинна, крім того, ставити перед собою і завдання поліпшення економічних умов у всьому світі, захищати права людини і виконувати інші позитивні завдання.