Зразок роботи
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ
ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ВИТРАТ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ
1.1. Організація системи внутрішньогосподарського контролю
на підприємстві
Раціональність та оптимальність внутрішнього контролю, як складної багаторівневої системи, забезпечують не окремі операції або процедури, а системний підхід до організації як кожного етапу, так і контрольного процесу у цілому, а також адаптування завдань, інформаційної бази та порядку проведення контрольних перевірок до специфічних особливостей об’єкта контролю.
Організація внутрішнього контролю повинна бути цілісною єдиною системою взаємопов’язаних способів, прийомів і методів, які охоплюють увесь комплекс контрольних процедур, починаючи з формування інформаційної бази, проведення контрольних дій та закінчуючи узагальненням результатів контролю, а тому, основними шляхами подальшого удосконалення є такі:
– вибір оптимальної за складом та обсягом інформаційної бази, яка забезпечить реалізацію завдань, поставлених перед внутрішнім контролем;
– розробка та запровадження удосконалених способів, прийомів і методів контролю, найбільш адаптованих до завдань контрольної перевірки;
– розробка та запровадження раціональної технології вирішення завдань внутрішнього контролю, що забезпечить злагоджене функціонування його цілісного механізму.
Якщо оцінювати стан внутрішнього контролю на підприємствах України, то він у більшості випадків характеризується як незадовільний. Основною причиною виникнення усіх проблем є те, що власники підприємств, не розуміючи сутності, мети і завдань внутрішнього контролю, не приділяють належної уваги побудові ефективної системи його здійснення.
Усі порушення повинні виявлятись на рівні внутрішнього контролю, а так вони виявляються державним контролем, який закінчується для підприємства плачевно, оскільки тягне за собою значні фінансові санкції. Такі часті випадки зумовлені не тільки поганою організацією внутрішнього контролю на підприємствах, а й наявністю певних проблем на державному рівні, які створюють тенденції щодо зростання кількості та обсягів основних фінансових порушень.
Основною ціллю задля досягнення ефективності системи внутрішнього контролю є, насамперед, створення спеціального незалежного підрозділу – відділу внутрішнього аудиту. Доцільність його формування на підприємствах може бути доведена тим, що це дозволить керівництву здійснювати ефективний контроль за окремими структурними підрозділами, виявити резерви виробництва і найбільш перспективні напрями розвитку, а також давати рекомендації фінансово-економічним та бухгалтерським відділам стосовно покращення результатів їхньої роботи. На кожному підприємстві має бути гарантія того, що внутрішній аудит належним чином контролюється.
З метою посилення контролю особливу увагу необхідно приділити перевірці економічної ефективності і доцільності операцій підприємств, адже керівники окремих структурних підрозділів іноді не вникають у суть і ефективність рішень. Контроль поточної господарської діяльності повинен здійснюватися комплексно, тому цим повинні займатися спеціалісти, які знають економіку і технологію виробництва. Для підвищення оперативності контролю на підприємствах важливе значення мають правильна організація кількісно-сумового обліку цінностей у місцях зберігання продукції, раціональне здійснення операцій під час надходження і реалізації продукції, ефективне використання коштів.
Оскільки система внутрішнього контролю впливає в цілому як на фінансовий стан так і на результати діяльності суб’єктів господарювання, тому для забезпечення об’єктивності, правдивості, неупередженості, якості висновків і пропозицій, що приймаються за результатами контрольних перевірок, необхідно зменшити, або зовсім унеможливити вплив суб’єктивних чинників на учасників контрольного процесу. Для цього необхідно оптимізувати організаційну побудову як контрольного процесу у цілому, так і кожної з контрольних процедур.
1.2. Джерела інформації в системі внутрішньогосподарського контролю витрат праці та її оплати
Основними завданнями ревізії є перевірка:
дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утримань із неї й правильності ведення бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці;
використання трудових ресурсів і фонду оплати праці;
наявності затверджених нормативних документів, які регулюють використання трудових ресурсів та порядок оплати праці (Положення про оплату праці, правила внутрішнього розпорядку, колективний договір, норми і розцінки тощо);
стану нормування, тарифікації робіт і оплати праці
дотримання трудової і штатної дисципліни;
використання встановленого фонду оплати праці, виявлення необґрунтованих його перевитрат, фактів приписок робіт, завищення розцінок, заниження норм виробітку та зменшення зон обслуговування, порушення порядку нарахування додаткової оплати праці, преміювання;
правильності й обґрунтованості укладання трудових договорів, контрактів та їх дотримання;
своєчасності й правильності нарахування і виплати заробітної плати згідно з діючою системою оплати праці.
Основними джерелами ревізії є:
плани, виробничі завдання, технологічні карти;
штатні розклади, посадові оклади, тарифні сітки, розцінки, норми виробітку;
генеральні та галузеві угоди; трудові угоди, колективні договори;
первинні документи з обліку праці та її оплаті;
розрахунково-платіжні відомості, книга обліку розрахунків по оплаті праці, зведена відомість нарахування
фінансова, оперативна й статистична звітність тощо. Контроль праці та її оплати спрямований на забезпечення ефективного використання трудових ресурсів, фонду оплати праці, повноти і своєчасності розрахунків по оплаті праці.
Джерела контролю ревізії витрат праці та її оплати (табл. 1.1):
Магістр