Основнi етапи розвитку римськоi релiгii (ID:1128538)

ВСТУП Актуальність теми дослідження. Протягом багатьох століть Рим був наймогутнішою державою античного світу в якому також поєднувались чисельні релігійні вірування. Історія Римської держави – це історія нескінченних завоювань, розширення території, загарбань та численних воєн. З невеликого міста-держави Рим розрісся до світової імперії, рівної якій не знає історія стародавнього світу. На шляху римських легіонів траплялись і первісні племена, і високорозвинуті цивілізації. Та важливою рисою римської культури, на відміну від багатьох інших, є дивовижна спроможність римлян сприймати надбання різних культур та здатність застосовувати їх в своєму житті. Знайомлячись з новою культурою римляни намагались перейняти її досягнення, завойовуючи нову територію вони поглинали досягнення народу, що її заселяв. Починаючи військові дії, римляни намагались задобрити богів, але не тільки своїх, а й ворожих, бажаючи переманити бога, відвернути його ласку від ворожого війська та схилити божество на бік римлян. Дуже часто бог заслуговував повагу римлян і залишався серед римських божеств. Саме цим, напевно, можна пояснити численність римського пантеону та різноманітність культів та обрядів, що існували в Римі. Суспільно-політичний розвиток Ранньої Римської Імперії ще не був об’єктом детального дослідження у вітчизняному антикознавстві. У сучасній історіографії чи не кожен аспект еволюції системи принципату позначається контроверзійністю. Поряд із величезною історіографією проблеми можна говорити про фрагментарність її дослідження, виривання з контексту окремого питання, прагнення дослідити найдрібніші деталі без просування до осмислення системи принципату як феномену античного світу. Окремі сфери суспільного розвитку і дотепер залишаються поза увагою дослідників. Не вивчена еволюція релігійної самосвідомості римського суспільства у добу принципату. Практично уся життєдіяльність віруючої людини зумовлена релігійною самосвідомістю, а римське суспільство було глибоко релігійним. Наукова цінність проблеми та її недостатнє вивчення і визначають актуальність теми дипломного дослідження. Об’єктом дослідження є виступає релігія Римської Імперії. Предмет дослідження – римське суспільство та його релігійні вірування. Метою дослідження є виявлення, систематизація, комплексний аналіз розвитку релігії на різних етапах існування Римської Імперії. Виходячи з мети дослідження перед нами постають наступні завдання:  проаналізувати ступінь опрацювання теми в історіографії, визначити рівень її теоретичного осмислення;  виявити інформативні можливості основних видів джерел і обрати методику їх використання;  дослідити основні етапи розвитку релігії Римської імперії.  описати джерела, історіографію та методологію римської релігії;  дати характеристику римській релігії 7-2 ст. до н.е. Методи дослідження визначаються характером теми, метою та особливостями джерельної бази, покладеної в основу дипломного дослідження. Дослідницький підхід поєднує використання як загальнонаукових, так і спеціальних історичних методів дослідження. Методологічною основою роботи є принципи історизму та об’єктивності. Використано також спеціальні історичні методи: порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, ретроспективний, індуктивний, герменевтичний.. Структура дипломного дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел і літератури.