Зразок роботи
Актуальність дослідження. Кожна людина тим чи іншим чином впливає на світ і суспільство, що в ньому живе. Світ, в свою чергу, відповідає людям тим самим. Яскравим прикладом такої взаємної гармонії є література, яка відіграє безперечно важливу роль у нашому житті.
Ще у давнину, коли люди тільки вчилися розмовляти, постала проблема – як донести свої думки до інших людей через простір і час. Спочатку виникла усна народна творчість, а потім на її фундаменті люди звели величний храм літератури. Кожен письменник поклав у його стіни свою неповторну цеглинку і навіть зараз цей храм ні на хвилину не пустує і не втрачає своєї могутності. Він росте з кожним днем, з кожним новим твором. І велич цієї споруди полягає у тому, що кожен, від малого до велика, ким би він не був і де б не знаходився, може ввійти туди і навіть покласти свою цеглинку.
Знайомлячись з літературою рідного краю та з творами письменників зарубіжних країн, ми вивчаємо власну історію, поринаємо у вир тогочасних подій і черпаємо звідтіля дорогоцінну мудрість наших пращурів. На сторінках книг ми знаходимо думки великих людей, що здатні докорінно змінити наше життя. Таким чином ми вчимося бачити світ з інших сторін і віднаходити у всьому щось нове, таке незвичне і таке близьке до нашого серця.
Український народ протягом своєї багатовікової історії створив високохудожню літературу, яка посідає гідне місце в світовій культурі. Українська література має велике суспільно-політичне, пізнавальне і виховне значення, бо в ній показано історію народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, боротьбу за волю та щасливе життя. У літературі правдиво відображена соціальна дійсність: різні етапи життя народу, його надії і прагнення.
Художня література — вид мистецтва, що є одним із наймогутніших засобів пізнання людини, інструментом впливу надійність. Саме література розвиває свідомість людини, її почуття, волю, психіку, формує людський характер — отже, створює особистість.
Письменник узагальнює життєві явища, створює типові образи, виявляючи при цьому своє ставлення до подій. Значення письменника, його творчості, а отже літератури, виявляються у тому, наскільки правдиво виражені інтереси і мрії народу. Художня творчість повинна служити людям. З літературних полотен ми дізнаємося про минуле, про сучасне, бачимо мрії людини. В нашій уяві формуються нові поняття, в душах народжуються не знані досі почуття. Саме літературні твори ми сприймаємо насамперед серцем, а вже потім практичним розумом.
І. Франко писав: «Мета красного письменства — викликати в душі читача живі образи тих людей чи речей, котрі нам малює поет, і ними будити ті самі чуття, які проймали душу самого поета в хвилі, коли творив ті образи».
Література ґрунтується на гуманістичних принципах, стверджує вічні загальнолюдські цінності; цим вона і є близькою і вкрай необхідною людям. Письменники у різних за жанрами творах показують різні верстви населення, розкривають талант простої людини, оспівують людей праці, прищеплюють інтерес до власної історії, любов до рідної землі, батьків, до близьких, до ближнього, до братніх народів... Література підтримує людей у тяжкі миті життя, надихає на подвиги заради інших, додає сили у доланні життєвих негараздів, вказує шлях до розв'язання важливих проблем. Цим вона і цінна для кожної нації.
Видатною постаттю в українській літературі є Ліна Василівна Костенко. Великий творчий набуток поетеси важко переоцінити. В курсовій роботі ми будемо розглядати тільки три провідні мотиви з неї. Адже в творах Ліни Костенко дуже багато мотивів, які варті уваги дослідників.
Творчість Ліни Костенко впливає на читача, формує свідомість, потяг до прекрасного. В ній майстерно переплітається історизм та сучасність, любов та цивілізація. В її творах ми бачимо звертання безпосередньо до читача, яке іноді буває закликом до дій, наданням плану та направленням вірним шляхом.
Актуальність даної роботи полягає в тісному зв’язку літератури і образотворчого мистецтва, що має велике значення для естетичного виховання дітей.
Об’єкт дослідження – процес розвитку художньо-творчих здібностей в учнів, знань, умінь, навичок на уроках образотворчого мистецтва під час малювання фігури людини, передачі її внутрішнього світу.
Предмет дослідження – зміст, методи, форми і прийоми розвитку художньо-творчих здібностей школярів на уроках образотворчого мистецтва під час малювання фігури людини, передачі її внутрішнього світу.
Мета дослідження полягає в більш повному розгляді проблеми розвитку художньо-творчих здібностей учнів в процесі малювання фігури людини, передачі її внутрішнього світу.
Завдання дослідження:
-проаналізувати психолого-педагогічну і методичну літературу з метою визначення сутності мистецтва і творчих здібностей школярів;
-розробити методичну систему, спрямовану на розвиток художньо-творчих здібностей учнів шляхом малювання портрету;
-проаналізувати особливості розвитку портретного живопису в різні епохи всесвітньої і української історії;
-проаналізувати особливості творчості сучасних художників-портретистів;
- довести актуальність і неповторність творчості Ліни Костенко поряд з її відображенням у творчості видатних українських художників.
Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження:
-теоретичне вивчення і аналіз наукових праць з історії живописного мистецтва, образотворчого мистецтва, методики створення портретів;
-аналіз робіт видатних художників-портретистів – представників різних епох всесвітньої і української історії;
-дослідження особливостей портретного живопису сучасних українських художників;
-аналіз творчості Ліни Костенко як видатної української поетеси.
Теоретична значущість полягає в розкритті особливостей портретного живопису різних епох, методиці створення робіт із відображенням фігури людини.
Практична цінність роботи полягає у визначенні характерних рис портретного живопису видатних художників різних епох; створенні детальних методичних рекомендацій зі створення робіт із відображенням фігури людини.
Магістр