Зразок роботи
Вступ
Актуальність обраної теми, культури Стародавнього Китаю, підкреслюється тим, що її здобутки було покладено в основу не тільки середньовічної, а й сучасної китайської культури. А також окремі елементи саме цієї культури, увібрали і інші народи. Така усталеність культурних традицій пояснюється не стільки географічною ізольованістю, скільки психологічною відокремленістю китайців – стародавні китайці уявляли собі Всесвіт у вигляді великого континенту, з усіх боків оточеного водою, у центрі якого знаходиться Піднебесна імперія, тобто сам Китай.
Характерними особливостями китайської культури виступають: традиціоналізм – орієнтація на підтримку способу життя предків, на підпорядкування індивіда соціальному порядку; релігійно-поетичне ставлення до природи, що була предметом поклоніння; китайська церемонія – наявність фіксованих норм поведінки і мислення, що склалися на основі культу древності, і які були покладені в основу нового типу міської раціональної культури.
Мета роботи: розкрити особливості культури Стародавнього Китаю.
З огляду на мету роботи, постають наступні завдання:......................
1. Зародження культури Стародавнього Китаю
Хронологічні рамки стародавності культури Китаю – середина II тис. до н.е. – III ст. н. е. У цих рамках виділяються такі періоди: Шан (Інь) – ХУІІІ–XII ст. до н. е.; Чжоу – 1027— 256 рр. до н. е.; Цінь і Хань – III ст. до н. е. – III ст. н. е.
Китай – країна стародавньої цивілізації: на його території виявлені залишки первісної культури часів раннього палеоліту та бронзового віку. Первіснообщинний лад існував тут довго – коли в XIV ст. до н. е. сформувалася перша рабовласницька держава Інь. Саме в інську епоху зародилася культура, яка дала початок китайській цивілізації в усій її специфіці та значущості. Був складений в основних рисах місячний календар та винайдене письмо – праобраз сучасної ієрогліфічної каліграфії. Подальший розвиток культури відбувався у перших централізованих імперіях – династії Цінь (221–207 рр. до н. е.) та династії Хань (206 р. до н. е. – 220 р. н. е.).
Китайські будівничі здобули собі світову славу двома своєрідними пам'ятками. Протягом двох тисяч років, почи¬наючи з VI ст. до н. е., в Китаї будувався найбільший у світі Великий канал, який у XIII ст. з'єднав Пекін з Ханчжоу, – складна гідротехнічна споруда з численними пристроями, цікавими способами перекачування та очищення води. Друга видатна споруда в період династії Цінь – Великий китайсь¬кий мур (IV – III ст. до н. е.) довжиною 4 тис. км для захи¬сту кордонів. У III–VI ст. до н. е. під впливом буддизму зводилися ярусні культові башти–пагоди, печерні храми. Над¬звичайною витонченістю форм й легкістю пропорцій вирі¬зняється «Залізна» пагода доби династії Сун (960—1279).
Зародження писемності прослідковується в Китаї ще з (III тис. до н.е.) Археологи знайшли багато старовинних предметів з написами: це посуд, кістки для ворожіння, панцири черепах. В період правління династії Цінь було запроваджено єдине для всієї країни письмо. Воно дійшло до наших днів майже без змін.
Знаками в китайському письмі є ієрогліфи. Кожен ієрогліф означав окреме слово. У давньокитайському письмі використовувалось близько 10 тис. ієрогліфів. Розділових знаків не існувало. Тому навчання грамоти вимагало багато часу й зусиль. Спочатку китайці писали на панцирах черепах, кістках тварин та на бронзовому посуді.
У І тис. до н.е. китайці писали пензликом на дощечках з бамбука. Пензлик вмочали в лак, виготовлений із соку дерева. За допомогою шкіряного чи шовкового шнурка бамбукові дощечки з'єднували в особливу книгу. Подібна книга могла займати цілий віз, а то й більше.
Отже, зародження культури Стародавнього Китаю прослідковується з середина II тис. до н.е. – III ст. н. е., коли починались зароджуватись письмо, архітектура та інші складові культури. Вічними цінностями китайської традиційної культури є:
• акцент на розвиток культури;
• моральне самовдосконалення людини;
• гармонію взаємовідносин між особистістю і суспільством;
• повага до старших;
• допомога ближньому;
• традиції родинних стосунків.
В Китаї, вперше в історії людства тут був створений небесний глобус, що відтворював рух небесних тіл, складений каталог медичних книг, у яких були зібрані рецепти лікування багатьох хвороб, вперше китайці ввели поняття негативних чисел.
2. Розвиток культурного мистецтва
Стародавні китайці досягли високої майстерності в обробці міді й бронзи. Про це свідчать матеріали археологічних розкопок. Бронзовий посуд прикрашався золотом, сріблом, коштовним камінням. На посудинах зображували сцени полювання і військових походів.
У Стародавньому Китаї будинки будували з дерева, і тому вони не збереглися до нашого часу. Проте до нас дійшли їх глиняні макети. Китайські архітектори створили своєрідний стиль багатоярусного будинку.
До нашого часу збереглися чудові рельєфи на надгробних кам'яних плитах. В основному на них зображувались картини жнив, полювання. Стіни склепів прикрашали похоронними фресками. На них зображувались побутові картини, наприклад виїзд на колісницях.
Важливе значення в Стародавньому Китаї надавалося танцям і музиці. До нас дійшло багато пісень Стародавнього Китаю, які були записані в «Книгу пісень» (Ші цзін).
У культурному житті Китаю важливу роль відігравали буддійські монастирі, котрі були прикрашені скульптурними зображеннями Будди і буддійських божеств, імператорські палаци (у ІІІ столітті до н.е. їх було збудовано більше 700).
.....
Магістр