Дискурс як лінгвістичне поняття (ID:119725)

Розділ I ЕВОЛЮЦIЯ ПОНЯТТЯ “ДИСКУРС” У роздiлi розглядалася зміна понять, які позначалися терміном “дискурс” у різні часи. Значну увагу було приділено розмежуванню дискурсу від інших лінгвістичних термінів. Було надано приклади трактування поняття різними науковцями. 1.1. Виникнення поняття “дискурс” “Наукова біографія” терміна “дискурс” цікава й непроста: вона почалася ще на зорі зародження гуманітарної науки людства в античні часи, проте його значення не усталилося й досі. Значення терміна “дискурс” походить від етимону (лат.) discurrere — бігати, discursus — тікати, давати інформацію: це дискусія, обмін інформацією, міркування. [14, с. 313-315]. Понад дві тисячі років цим поняттям позначали бесіди (діалоги, мовлення) — спершу (у Стародавньому Римі) тільки вчених, згодом — і широкого загалу. І лише у 50-х роках минулого століття поняття “дискурс” почало вживатися як термін лінгвістики. До цього часу в працях філологів самого терміну “дискурс” не було, хоча в XIX ст. в філології набуває поширення прикметник “дискурсивний”. Він використовувася у філософській науковiй традиції кінця XIX — початку XX ст. У власне лінгвістичних дослідженнях початку XX ст. вислів “дискурсивне говоріння” використовував радянський лінгвіст Л.П. Якубинський, впевнений в тому, що розгляд мови, в залежності від умов спілкування має бути базою мовознавства.