Лінгвоекологія сучасних соціальних мереж вживання української мови. (ID:876171)

ВСТУП Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що в нинішніх умовах існування нашої держави істотно зростає роль рідної української мови – вона стає опорою для об’єднання українського суспільства, щоб розв’язати нагальні проблеми сьогодення. Рідна мова як консолідуючий чинник була предметом розгляду відомих українських мовознавців, зокрема О. О. Потебні, Б. Д. Антоненка-Давидовича, А. А. Бурячка, С. І. Караванського, М. П. Лесюка, В. В. Лизанчука, О. Д. Пономарева, О. А. Сербенської, Є. Д. Чак, Ю. Шевельова, І. П. Ющука. У їхніх роботах проаналізовано, чому саме українська мова стане основою гуртування всіх українців незалежно від етнічного походження. Мова – ДНК нації. Саме за цією ознакою відрізняють людей з багатоманітних куточків світу. Коли є така ідентифікація, то мова сміливо може називатися живою. Визначний український мовознавець Ю. Шевельов, аналізуючи стан і статус української мови першої половини XX ст., мав усі підстави зазначати: "Урядове втручання у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною. Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як і не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску. Радянська система встановлює контроль над структурою української мови, забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й орфоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови... Боротьба відбувалася не тільки в людській психіці, а й у самій мові". ДЕ ПОКЛИКАННЯ??? [?, с.?] Помилки різних видів (граматичні, пунктуаційні, орфографічні, стилістичні, лексичні) забруднюють наше мовлення. Вони наявні в різних сферах прояву мови – в усному і писемному мовленні, в друкованих та електронних джерелах, у соціальних мережах. Світ соціалізується та вже набагато простіше прочитати новини на сторінках пабліків у Facebook, Instagram, ніж купувати газету в кіоску. В Україні зросла кількість користувачів соціальних мереж. Станом на липень 2022 року соцмережами користуються приблизно 76,6% українців. Про це свідчить аналіз GlobalLogic на основі відкритих даних. Повномасштабне вторгнення рф в Україну призвело до різкого опановування соціальних мереж як джерела новин. Рейтинг популярності соцмереж серед українців сьогодні виглядає так: YouTube – 28 млн; Instagram – понад 16,1 млн; Facebook – 15,45 млн; TikTok – понад 10,55 млн. Фактор розвитку сфери соціальних мереж дає поштовх для аналізу нових мовних явищ та позамовних фактів, які впливають на функціонування і розвиток сучасної української літературної мови. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що воно зроблено на основі нової соціальної мережі «TikTok». Відхилення від мовних норм – типова помилка у виступах відомих людей, у підписах до відео чи в статтях / постах у стрічці мережі. Теоретичне значення зумовлене розробкою нового підходу в оцінці мовних норм у сучасному міжмережжі. Практична цінність цієї дипломної роботи полягає в аналізові мовлення соціальних мереж на відхилення від мовних норм чи, навпаки, збагачення мови новими виражальними засобами. Результати дослідження можуть бути використані в курсі сучасної української літературної мови та студіях з культури усного і писемного мовлення. Об’єкт дослідження – функціонування української мови в сучасних соціальних медіа. Предмет дослідження – порушення літературних норм української мови, способи їх подолання та розвиток нових шляхів для просування української мови в мережі «Інтернет». Мета дослідження – виявити та проаналізувати особливості використання української мови в інтернет-просторі, зокрема в соціальній мережі «ТікТок». Для реалізації мети дипломної роботи потрібно вирішити наступні взаємопов’язані завдання: - розкрити сутність понять мовної норми, культури мовлення, лінгвоекології; - схарактеризувати теоретичні засади еколінгвістики; - проаналізувати мовну ситуацію в соціальній мережі «TikTok»; - з’ясувати причини відхилення від мовних норм у соціальних медіа; - дослідити типологію мовленнєвих помилок у соціальних медіа; - встановити способи подолання порушень мовної норми в соціальних мережах; - проаналізувати особливості поширення української мови в соціальних мережах. Методи дослідження: аналітичний, порівняльно-історичний метод, що передбачає встановлення історичних змін і закономірностей розвитку, порівняння певних мовних явищ на різних історичних зрізах, реконструкцію тощо; описовий метод, за допомогою якого зібрано, скласифіковано та інтерпретовано мовні одиниці та явища на сучасному етапі розвитку мови; системний підхід – для дослідження української мови як інструменту інформаційної комунікації. Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини, що містить 2 розділи, висновків, списку використаної літератури та джерел. Загальний обсяг роботи становить ?.