Зразок роботи
Вступ
Актуальність дослідження. Поповнення словникового запасу як англійської, так і будь-якої іншої мови – це постійний процес. Мова — найскладніше соціальне явище, яке є знаряддям людського спілкування. Стрімкий розвиток сучасного світу, політичні, соціальні та культурні зв’язки із зарубіжними країнами, вплив науково-технічного прогресу та значні зміни в соціально-економічному середовищі призводять до постійних змін у словниковому складі сучасної англійської мови. Слова, які більше не вживаються в мові, застарівають і, таким чином, зникають з активного словника. Водночас словниковий запас сучасної людини поповнюється за рахунок появи великої кількості нових слів і сполучень. Оновлення лексичного фонду мови може здійснюватися різними способами. Так, сьогодні поява запозичень стала звичним явищем. Крім того, поповнення лексичного складу відбувається за рахунок появи нових одиниць на основі рідної мови. Нові, так звані неологізми, виникають із загальновідомих одиниць різними засобами словотворення.
У теорії неології є багато проблемних питань, які потребують дослідження. Перш за все, це системний аналіз факторів, етапів, механізмів появи нових слів і значень з точки зору як екстралінгвістичної (соціолінгвістичної, функціонально-прагматичної) відповідності, так і власне мовної зумовленості продуктивних моделей, що панують у мові. Встановлено, що такі функціонально-стилістичні різновиди німецької мови, як стиль і мова засобів масової інформації (преси, телебачення, радіо), таких сфер суспільного життя, як реклама, політика, фінанси, ділове спілкування, техніка, мода, тощо. є «постачальниками» нової лексики в сучасну німецьку мову. Фахівці, які працюють у цій галузі лінгвістики, як ключові питання виділив узагальнення та систематизацію досліджень, побудову міждисциплінарних зв’язків (лінгвістичних і позамовних), особливо зі словотвором, етимологією, семасіологією, лексикологією, стилістикою, соціологією, соціолінгвістикою та психолінгвістикою тощо. неології.
Актуальними наразі є такі напрями дослідження: проблема віднесення неологізму до неологізму (скільки довго має бути вживане слово, щоб воно було визнано неологізмом і внесено до словника); визначення зв’язку між оказіоналізмом, авторським вживанням лексичної одиниці та неологізмом; необхідність створення спеціальних словникових статей або позначок, що дозволяють позначати неологізми, оскільки існуюча система не враховує соціальної диференціації мови; нечіткість стилістичної характеристики неологізмів, що призводить до питання про віднесення до неологізмів сленгових одиниць, професіоналізмів, термінів тощо.
Поява нового слова також зумовлена прагматичними потребами. Відправник повідомлення вибирає з наявного лексичного матеріалу те, що найкраще відображає його думки та почуття. Якщо такого слова немає в лексиконі відправника, змінюється старе і створює нову лексичну одиницю.
Тому, незважаючи на інтенсивні дослідження сучасних лінгвістів у галузі неології (таких як Ю. Зацний, Н. Котелова, Р. Намітокова, Л. Папко, Т. Попова, Е. Розен, А. Янков, В.Гловка та ін.), багато питань залишаються відкритими й донині. У зв’язку з цим актуальним є аналіз політичних неологізмів в англійськомовному медійному дискурсі та стратегії їх відтворення в українському перекладі.
Оскільки слово, перш за все, виконує змістовну функцію, воно фіксує всі зміни, які існують у суспільстві, яким воно піддається. ЗМІ, Інтернет та політичний дискурс відображають події та явища, характерні для конкретного часу, тобто фіксують окремі символи епохи. Словесними засобами фіксації цих символів є словотвірні неологізми, що викликало інтерес до теми дослідження.
Багатьох вітчизняних і зарубіжних авторів цікавить проблема визначення поняття та сутності неологізмів, способу їх появи в мовленні. Дослідженню неологізмів у сфері політичного дискурсу присвячені праці О. Томілової, яка виокремила основні концепти, на яких будуються політичні неологізми; І. Чернявська, у статті якої аналізуються неологізми в політичному дискурсі з використанням матеріалів газетних статей, надрукованих у Британії, аудіо/відеоматеріалів із теленовин, розкриваються особливості їх утворення та вживання, показується ефективність творення нових слів за допомогою прикріплення, словосполучення, конверсія і телескопізація; О. Федоренко, у статті якої досліджуються англійські політичні неологізми, пов’язані з політичними подіями в Україні, та їх словотворчі, семантичні, граматичні та прагматичні особливості тощо. У сфері інтернет-дискурсу та газетного дискурсу дослідження неологізмів не такі активні. Ми можемо побачити роботи Ю. Затний, Ж.Колойс та ін.. Загалом аналіз літератури свідчить про значний науковий інтерес до неологізмів англійської мови, а також про недостатню ґрунтовність досліджень у цьому напрямі, що ще раз підтверджує актуальність теми та важливість нових досліджень.
Політична сфера завжди відігравала особливу роль у суспільстві і мала великий вплив на людей, а також на словниковий склад мови. Політична комунікація є предметом лінгвістики з 20 століття. ЗМІ активно інформують нас про суспільно-політичні події в усьому світі, суспільство їх активно обговорює, тому в лексиці англійської мови з’являється велика кількість нових слів. Англійська мова швидко реагує на неологізми, змінюються значення слів, зникають і утворюються інші, і все це вимагає постійного вивчення та дослідження.
Актуальність теми дослідження виявляється в необхідності вивчення нової лексики для відображення змін, що відображаються в сучасних газетних та інтернет-дискурсах під впливом таких суспільно значущих факторів, як інформатизація, комп’ютеризація, глобалізація, а також під впливом політичних процесів.
Мета роботи: виконання теоретично-прикладного дослідження політичних неологізмів в англійськомовному медійному дискурсі та стратегії їх відтворення в українському перекладі.
Завдання дослідження:
- розглянути теоретичні аспекти дослідження політичних неологізмів в англійськомовному медійному дискурсі та стратегії їх відтворення в українському перекладі;
- здійснити аналіз політичних неологізмів в англійськомовному медійному дискурсі;
- визначити неологізми в англійськомовному медійному дискурсі;
- дослідити лексико-семантичні та граматичні особливості неологізмів англійської мови;
- навести особливості перекладу політичних неологізмів в англійськомовному медійному дискурсі та стратегії їх відтворення в українському перекладі.
Об'єкт дослідження: політичні неологізми.
Предмет дослідження: політичні неологізми в англійськомовному медійному дискурсі та стратегії їх відтворення в українському перекладі.
У роботі використані такі методи: теоретико-методологічний аналіз проблеми політичних неологізмів в англійськомовному медійному дискурсі та стратегії їх відтворення в українському перекладі, систематизація наукових літературних джерел, порівняння та узагальнення даних; емпіричні – спостереження та порівняння; інтерпретаційні – аналіз та узагальнення результатів.
Теоретична значущість дослідження: аналіз та узагальнення теоретичних аспектів проблеми дослідження політичних неологізмів в англійськомовному медійному дискурсі та стратегії їх відтворення в українському перекладі можуть використовуватись в подальшому для більш детального вивчення. Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що воно складає певний внесок у теорію неології, зокрема містить нові відомості про політичні неологізми англійської мови, узагальнення щодо проблем, які виришує неологія.
Практична значущість дослідження: отримані результати можуть використовуватись педагогами, лінгвістами, студентами та у роботі для дослідження політичних неологізмів в англійськомовному медійному дискурсі та стратегії їх відтворення в українському перекладі. Основні висновки та практичні рекомендації роботи можуть бути застосовані в практиці для дослідження політичних неологізмів.
Інформаційні джерела дослідження: вітчизняні та закордонні видання з питань дослідження політичних неологізмів в англійськомовному медійному дискурсі та стратегії їх відтворення в українському перекладі, матеріали періодичного друку – статті, ЗМІ для дослідження тенденцій розвитку політичних неологізмів, Інтернет-джерела – книги стосовно інтерпретації політичних неологізмів в англійськомовному медійному дискурсі та стратегії їх відтворення в українському перекладі.
Структура роботи: складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.
Магістр